22 фотографії українських репортерів Аліни Смутко, Тараса Ібрагімова та Альони Савчук — це унікальна хроніка життя незаконно окупованого Росією півострова та документальне свідоцтво репресій щодо українців та представників корінного кримськотатарського народу.

З нагоди відкриття фотовиставки відбулася пресконференція, учасниками якої стали: керівник Відділу інформаційного забезпечення Представництва Євген Бондаренко, речниця Центру прав людини ZMINA Ірина Іванченко, одна з авторок світлин, репортерка Альона Савчук, дружина політв’язня Владислава Єсипенка, аналітикиня Кримської правозахисної групи Катерина Єсипенко, голова Об’єднання родичів політв’язнів Ігор Котелянець та батько політв’язня Валентина Вигівського Петро Вигівський.

Спікери поговорили про репресії росії щодо українців та представників корінного кримськотатарського народу, про незаконні вироки, та сфальсифіковані справи проти громадян України, а також політв’язнів, яких наразі вже 181, 116 з них – кримські татари.

Під час відкриття виставки речниця Центру прав людини ZMINA Ірина Іванченко пані Іванченко розповіла присутнім про те, що серед політв’язнів практично кожного незаконно засудили за журналістську діяльність.

“Більшість із них — це кримськотатарські громадянські журналісти, які співпрацювали із ініціативою “Кримська солідарність”, що об’єднує родини політичних в’язнів, адвокатів, активістів. Це Сейран Салієв, Марлен Асанов, Тимур Ібрагімов, Сервер Мустафаєв, Осман Аріфмеметов, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Рустем Шейхалієв. А за минулий рік окупаційна влада ув’язнила ще трьох громадянських журналістів — Ірину Данилович, Вілена Темер’янова і Ернеса Аметова. Тому можна сказати, що кожен десятий кримський політв’язень ув’язнений через журналістську діяльність”.

Про створення фотовиставки більше розповіла одна із її авторок Альона Савчук, яка впродовж 2016-2018 років висвітлювала судові процеси над українськими політв’язнями в окупованому Криму, поки не отримала заборону від ФСБ на в’їзд на півострів і територію Росії.

“Ці знімки — невелика частина усіх тих історій з окупації, які нам пощастило побачити, почути й передати в ефір. Про людей, які залишилися вдома, попри залякування та погрози, арешти й суди, катування і приниження гідності з боку (про)російських силовиків. Це історії про зруйновані долі сотень сімей, вигаданий тероризм, переслідування за національність, віру і позицію. Але також вони — про любов до своєї землі та свого народу, солідарність і взаємопідтримку, віру в перемогу правди й добра”.

Євген Бондаренко на пресконференції розповів про діяльність Представництва після початку повномасштабного вторгнення.

“З 24 лютого 2022 року питання окупованого Криму було важливо втримати у національному та міжнародному медійних просторах, а пізніше — доносити важливу та правдиву інформацію про ситуацію на півострові до наших громадян, які проживають в окупації. Ми командою Представництва здійснюємо регулярний моніторинг ситуації на українському півострові, готуємо оперативні щотижневі зведення, які поширюємо на власних ресурсах та в ЗМІ. В них ми розкриваємо питання переслідування наших громадян, мілітаризації півострова, злочинної мобілізації, пропаганди та розпалювання ворожнечі з боку окупаційних адміністрацій, трансформацію ключових наративів, суспільні настрої та рухи спротиву окупації”.

17 березня фотовиставка “Історії з окупованого Криму” почала працювати у Дніпрі, у приміщенні ТРЦ МОСТ-сіті. Експозиція розташувалася на першому поверсі, де протягом тижня її можуть побачити жителі та гості міста. Пресконференція з нагоди відкриття відбулася у одному з залів кінотеатру МОСТ-Кіно.