13 травня у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна відбувся круглий стіл “Український Крим: історико-політичний вимір у контексті сьогодення”. Захід спрямований на створення відкритого академічного простору для комплексного аналізу тимчасової окупації Криму, її довготривалих наслідків і викликів, що постають перед Україною на шляху до відновлення територіальної цілісності. Організаторами події виступили Представництво, ХНУ ім. В.Н. Каразіна та ННІ “Інститут державного управління” ХНУ ім. В.Н. Каразіна.

З вітальним словом до учасників звернулася Постійна Представниця Ольга Куришко, Ректорка Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Тетяна Кагановська та Директор Навчально-наукового інституту “ІДУ” Людмила Бєлова, а також  було зачитане привітання Голови Харківської обласної державної адміністрації Олега Синєгубова.

У вітальній промові Постійна Представниця Ольга Куришко подякувала Харківському національному університету ім. В.Н. Каразіна, організаторам, партнерам, викладачам та студентам. Вона акцентувала на ключовій ролі молоді в процесі збереження національної ідентичності Криму та формування культури пам’яті про тимчасово окуповані території. Ольга Куришко підкреслила, що в умовах інформаційного тиску та мілітаризації освітнього простору на півострові Україна має продовжувати роботу над створенням альтернативних освітніх програм та інструментів підтримки молодого покоління.

“Важливою проблемою залишається мілітаризація освіти, коли дітей на півострові залучають до військово-патріотичних заходів. У цих умовах Україна повинна продовжувати роботу з формування нових освітніх програм та адаптаційних заходів для молоді з Криму. Спільними зусиллями було розроблено магістерську програму та програму підвищення кваліфікації, що сприяє професійному розвитку фахівців у сфері реінтеграції півострова”, — наголосила Ольга Куришко.

У рамках заходу відбулася панельна дискусія “Історичний аспект окупації та виклики державної політики щодо тимчасово окупованого Криму. Стратегічні документи та пріоритетні кроки держави після деокупації Криму”. Експертну думку під час дискусії висловили керівник Відділу інформаційного забезпечення Представництва Євген Бондаренко, директорка з адвокації в Центрі прав людини ZMINA Альона Луньова, кандидат історичних наук, керівник Центру досліджень Криму “Кримські студії” Мартін-Олександр Кислий та експертка Ради з когнітивної деокупації Криму, співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості Юлія Тищенко.

У своєму виступі керівник Відділу інформаційного забезпечення Представництва Євген Бондаренко акцентував на концепції когнітивної деокупації Криму як стратегічної відповіді на спроби окупаційної адміністрації стерти з суспільної свідомості зв’язок півострова з Україною. Він презентував напрацювання Представництва у цій царині, зокрема Стратегію когнітивної деокупації Криму, розроблену у 2022 році та офіційно представлену у 2023. Євген Бондаренко зазначив, що на базі Представництва функціонує Рада з питань когнітивної деокупації — майданчик, який об’єднує близько 50 осіб з-поміж представників державного сектору, експертного середовища, журналістів. Її завдання — системно актуалізувати тему Криму в українському суспільстві. У цьому контексті було згадано приклади успішних комунікаційних ініціатив Представництва — зокрема, регіональні “Дні Криму” у Полтаві та Острозі, інформаційні кампанії до Дня спротиву окупації Криму та до роковин геноциду кримськотатарського народу, а також молодіжні воркшопи.

“Ми створюємо та поширюємо знання про Крим — у цьому важливу роль відіграють участь молоді й залучення освітніх інституцій. Згідно з дослідженням Київського міжнародного інституту соціології, лише 9% громадян України оцінюють власний рівень обізнаності про ситуацію в Криму як достатній. Саме тому університети, такі як Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, здатні стати важливими осередками збереження і трансляції знань про Крим у межах академічного процесу”, — наголосив Євген Бондаренко.

Директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова розповіла про системні порушення прав людини на тимчасово окупованій території: насильницькі зникнення, переслідування представників кримськотатарського народу, обмеження свободи слова та релігійних переконань, незаконне нав’язування російського громадянства. 

“Росія інструменталізує масові порушення прав людини для підкорення цивільного населення  на тимчасово окупованих територіях, зокрема, в Криму. Насильницькі зникнення, катування, примусова паспортизація, депортація, заміщення населення — всі ці порушення рф не є чимось випадковим, це є проявами цілеспрямованою політикою рф. І для України важливо постійно збирати, аналізувати інформацію про окупований Крим, аналізувати вплив політик рф, щоб мати змогу корегувати свою державну політику щодо тимчасово окупованих територій”, — зазначила Альона Луньова.

Експертка Ради з когнітивної деокупації Криму, співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості Юлія Тищенко звернула увагу на сучасні виклики стійкості в політиці реінтеграції тимчасово окупованих територій, реагування та пошук рішень.

“Варто розвивати й сценарні підходи до політики реінтеграції в сучасних умовах, аналізувати ризики та потреби. Процеси реінтеграції, відновлення в різних ситуаціях та сценаріях мають не розколювати суспільство, але потрібно застосовувати інструменти, які б сприяли діалогу та соціальній згуртованості”, — закликала Юлія Тищенко.

Керівник Центру досліджень Криму “Кримські студії” Мартін-Олександр Кислий у своєму виступі зазначив про передумови тимчасової окупації Кримського півострову у 2014 році, політичний та соціальний виміри захоплення півострова.

“Окупація Криму рф має глибоке історичне коріння, закладене ще в імперський період, і сформована внаслідок тривалої політики колонізації, демографічних змін і політичної інерції. В 1990-ті роки Москва зберегла свій вплив в Криму через місцеві еліти, Чорноморський флот та інформаційний вплив. Окупація 2014 року – військова операція, але її успіх став можливим завдяки рокам підготовки: інформаційній, культурній, демографічній, політичній”, — підкреслив Мартін-Олександр Кислий.

У другій частині заходу учасники мали змогу прослухати змістовні доповіді, підготовлені студентами, аспірантами та викладачами Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Студенти ННІ “ІДУ” Владислав Гонтарук, Євген Капран та Поліна Юдіна презентували дослідження на тему “Крим в кінематографії новітньої України”, проаналізувавши візуальні образи півострова у фільмах після 2014 року. Доцент Костянтин Козлов окреслив кримський вимір у власній історії інституту. Євген Захарченко, доцент історичного факультету, розглянув образи памʼяті про Крим і кримських татар в українсько-російських відносинах. Артур Ярещенко, аспірант, дослідив, як події 1944 року репрезентувалися у газетній періодиці УРСР наприкінці 1980-х. Завершив блок доповідей бакалавр Гліб Астахов із темою про “Кримське питання” у публіцистиці В’ячеслава Чорновола.

Під час круглого столу молодь мала змогу обговорити питання  особистої відповідальності за збереження кримської теми у суспільному полі; консолідованість молоді навколо теми Криму та долучитися до розробки ідей, які сприятимуть позитивним змінам у суспільному дискурсі.