6 вересня, під час молодіжного фестивалю “Молодвіж-2025. На перетині” Представництво презентувало результати дослідження “Що сучасна молодь знає про окупований Крим?”.

У презентації-дискусії взяли участь керівник Відділу інформаційного забезпечення Представництва Євген Бондаренко, голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко, директор Центру “Кримські студії” НаУКМА, експерт Ради з питань когнітивної деокупації Криму Мартін-Олександр Кислий та співголова Ради з молодіжних питань при Президентові України, народний депутат України Олександр Санченко.

Євген Бондаренко у своєму виступі наголосив, що майбутнє Криму неможливе без залучення голосу молодого покоління. Саме активна участь молоді у політичних і соціальних процесах є ключем до успішної реінтеграції півострова. Дуже хорошим показником і зворотним зв’язком є те, що молоді люди, які виїхали з території окупованого Криму та навчаються в українських закладах вищої освіти, продовжують підтримувати комунікацію зі своїми однокласниками, з якими вони вчилися в окупації. Запорукою вдалої когнітивної деокупації є формування у майбутнього покоління цінностей, згідно з якими Крим — це така сама частина України, як і будь-яка інша територія, і ми маємо брати на себе відповідальність за майбутнє, яке чекає на всіх нас.

“Завдання нашої держави — створювати освітні та комунікаційні програми, які підвищуватимуть інтерес молоді до питання тимчасово окупованого півострова та доводитимуть, що Крим є невіддільною частиною України”, — підсумував керівник Відділу інформаційного забезпечення Представництва.

Робота з молоддю з окупованих територій і комунікація теми окупованих територій із сучасною молоддю буде одним із пріоритетів роботи Ради, яка напрацьовує ці політики — розповів Олександр Савченко.

Також він зауважив, що говорячи про звільнення Криму, ми не можемо обмежуватися лише політичними чи військовими аспектами. Це також великий виклик для нашої молоді. Уже сьогодні необхідно думати, як підготувати нове покоління українців до моменту, коли Крим буде деокуповано. Йдеться і про когнітивну деокупацію з подоланням наслідків багаторічної російської пропаганди, і про формування цілісного бачення єдності, і про виконання комплексу практичних завдань – від відновлення освітнього середовища до заміщення посад у державних та суспільних інституціях людьми з адекватним мисленням і цінностями. Коли в Криму знову замайорить український стяг, саме молоді люди мають стати голосом нашої держави у школах, університетах, громадських організаціях, відновлювати культуру, інфраструктуру і, найголовніше, довіру.

“Ми як Рада з молодіжних питань при Президентові України вже сьогодні працюємо над тим, щоб молодь усвідомлювала масштаби усіх цих викликів і бачила у собі реальну можливість їх вирішення. Від того, наскільки ми будемо готові до цього вже зараз, залежить успіх у майбутньому”, – підкреслив Олександр.

Мартін-Олександр Кислий підкреслив, що в умовах тривалої окупації Криму та повномасштабної війни одним із ключових пріоритетів має стати системна робота з українською молоддю на вільних територіях. На його думку, саме освітнє та позаосвітнє середовище в навчальних закладах усіх рівнів повинно формувати умови й можливості для молодих людей, які проявляють живий інтерес до кримської тематики. Це дасть змогу не лише активізувати їхню залученість у короткій перспективі, а й забезпечить формування знань, компетенцій та навичок, необхідних для глибокого розуміння кримської проблематики та ефективної роботи з нею в майбутньому.

“Інвестиція в молодь сьогодні — це підготовка покоління, яке завтра здатне не просто говорити про Крим, а й працювати над його поверненням та інтеграцією у спільний український простір”, — наголосив він.

Юлія Тищенко представила результати проведених молодіжних воркшопів. Молодь говорила про Крим, національну єдність, комунікацію. Важливо, щоб молодь розуміла, що відбувається в окупованому Криму, які інструменти використовує рф для індоктринаціі, впровадження окупаційного дискурсу. Адже без розуміння цих процесів складно будувати повноцінну реінтеграційну  політику та комунікацію. Сьогодні розуміння єдності в української молоді широке, від цінностей різноманіття до спільної політики памʼяті. І важливо, щоб українська молодь долучалася до спільного бачення згуртованості та майбутнього. Адже в умовах війни, безпекових викликів, молодь буде формувати політику та кроки з її досягнення. Молодь хоче більше знати про Крим, й про історію, й про сьогодення. І є розуміння, що це тривалий процес роботи з когнітивними сенсами та напрямами.

У майбутньому саме сучасна молодь реалізовуватиме політику реінтеграції півострова — для цього потрібні знання, навички та емпатія. Залучення молодого покоління до питань Криму зараз та усвідомлення важливості цього є наріжними діями на теперішньому етапі когнітивної деокупації Криму, що зауважили спікери. Також вони зазначили, що молоді люди з тимчасово окупованих та вільних територій перебувають у різних інформаційних середовищах, мають різний досвід ідентичності та рівень політичної активності — це важливо враховувати при побудові плану реінтеграції Кримського півострова.

Під час дискусії учасники окремо зупинилися на ключових викликах, з якими Україна може зіткнутися в процесі деокупації та подальшої реінтеграції Криму. Серед них — екологічні наслідки багаторічної окупації, можливий опір частини населення, складність відновлення зруйнованої інфраструктури та значні фінансові витрати, необхідні для цього.

Завершуючи презентацію, учасники дискусії наголосили, що молодіжні діалоги, які проводились Представництвом впродовж 2025 року, продемонстрували високий потенціал критичного мислення, відкритість до нових ідей і готовність до співпраці, що лише додатково підтверджує, що молодь є рушійною силою процесу реінтеграції та майбутнього відродження українського Криму.

Організатори: Представництво/Офіс Кримської платформи, Рада з молодіжних питань при Президентові України, Рада з питань когнітивної деокупації Криму, медіаініціатива “Crimea Daily”.