У Медіацентрі Україна – Укрінформ відбулася презентація освітніх програм для підготовки кадрового резерву із питань реінтеграції Криму, а саме — “Постконфліктне врядування” та “Урядування на повоєнних територіях”, набір на які вже цьогоріч розпочнеться в КНУ ім. Т. Шевченка (https://cutt.ly/u6zJdCN). Програми розраховані як на держслужбовців, так і на всіх, хто хотів би працювати на деокупованих територіях.
У презентації взяли участь: Постійна Представниця Таміла Ташева, заступник керівника Офісу Президента України Олексій Кулеба, Віцепрем’єрка та Міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук, голова Національного агентства України з питань державної служби Наталія Алюшина та ректор КНУ ім. Тараса Шевченка Володимир Бугров.
Пан Кулеба доєднався до заходу онлайн: “Люди, які працюватимуть у Криму після деокупації, будуть драйверами, лідерами суспільних думок. Тому їх готувати треба вже зараз. Дякую КНУ імені Шевченка, пані Алюшиній та НАДСу, пані Верещук і пані Ташевій за те, що попри всі інформаційні закиди ви розумієте та чітко слідуєте завданням Президента України, щоб Крим повернувся якомога швидше. Дякую всім, що працюєте над тим, як відновлюватиметься Крим”.
Таміла Ташева подякувала колегам і розповіла про участь Представництва у розробці вказаних освітніх програм: “Деокупована територія потребуватиме дуже багато ресурсів. У міжвідомчій координації та кооперації ми маємо таку продуктивну роботу — 36 експертів напрацювали перші реінтеграційні кроки, зокрема ці напрацювання стосуються відновлення публічної влади. Кадри відновлення необхідно формувати до деокупації, але це далеко не єдине, що нам потрібно встигнути”.
Постійна Представниця наголосила, що важливим для формування кадрового резерву став курс “ProКрим”, однак це додаткова кваліфікація, і необхідне існування та функціонування саме академічних програм, які враховуватимуть контекст довготривалої окупації.
Віцепрем’єрка Ірина Верещук зауважила, що після початку повномасштабного вторгнення стратегія України змінилася, і тепер наша держава розглядає та має можливості застосувати збройну опцію деокупації: “Наші державні органи мають бути в синергії, бо питання окупованих Криму та Донбасу дуже чутливі. Особливо це стосується кадрового резерву. У нас немає права на помилку — ми маємо використати всі шанси, щоб на нашу землю більше ніколи не повернулася війна”.
Міністерка з питань реінтеграції розповіла про розробку постанови щодо кадрів для роботи на деокупованих територіях. Голова НАДС Наталія Алюшина зауважила, що ще в квітні 2022 року, під час опитування серед держслужбовців, уже був великий попит щодо відновлення деокупованих територій і перехідного правосуддя.
Детальніше про чинні освітні програми, їхню мету й особливості, розповів ректор КНУ Володимир Бугров. Він наголосив, що КНУ ім. Т. Шевченка розпочав цей шлях ще у 2014 році, після початку окупації Криму: університет прийняв понад 600 кримських студентів, потім почав визнавати отримані в окупації знання та кваліфікацію, а згодом навіть з’явилася програма з кримськотатарської мови та літератури.
“Так, для роботи в Криму після його деокупації знадобиться близько 50 тисяч фахівців. Це страшна, велика цифра. Але наше завдання — мати якомога більше підготовлених людей, з яких ми потім можемо обрати найбільш кваліфікованих. Краще мати більше, аніж їх бракуватиме”, — зазначив пан Бугров.