У межах 150-ї Асамблеї Міжпарламентського Союзу в Ташкенті, українська делегація представила виставку “Українська культурна спадщина та ідентичність: захист культури та релігійних свобод”. Ініціаторами події виступили Народна депутатка України Таміла Ташева разом з українською парламентською делегацією України в Міжпарламентському Союзі за підтримки Представництва/Офісу Кримської платформи. Виставка організована в межах роботи Геополітичної групи 12+, найбільшої в МПС, яка об’єднує 47 країн, зокрема держави Європейського Союзу, Канаду, Туреччину, Ізраїль, Австралію та інші.

Участь в офіційному відкритті виставки взяли Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, народна депутатка України, співголова міжфракційного об’єднання “Кримська платформа”, Представниця Президента України в АР Крим у 2022–2024 роках Таміла Ташева, муфтій Криму, голова Духовного управління мусульман Криму Айдер Рустемов та експертка Кримського інституту стратегічних досліджень, дослідниця культурної спадщини Ельміра Аблялімова-Чийгоз.

Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко підкреслив, що злочини минулого та сучасності не мають бути забуті:

“Агресор не має жодного права знищити нашу культурну спадщину та зазіхати на ідентичність цілого народу. Ми в силах зберегти це та продемонструвати світу всю велич, яка криється в наших здобутках. “

Народна депутатка Таміла Ташева підкреслила важливість захисту культурної спадщини та релігійних свобод. Вона наголосила, що колоніальні та репресивні практики радянського союзу повторюються знов, на окупованих росією територіях:

“Кримським татарам вдалося зберегти наші традиції, мову та віру. Сьогодні ми знову стикаємося зі спробами стерти нашу ідентичність. Але завдяки нашій єдності, взаємній підтримці та сильній вірі ми вистояли і продовжуємо зберігати нашу культуру та ідентичність для майбутніх поколінь”

У своєму виступі голова Духовного управління мусульман Криму муфтій Айдер Рустемов підкреслив, що релігійна спадщина кримських татар нерозривно пов’язана з національною ідентичністю народу. Він нагадав про системні утиски з боку Російської Федерації, яка послідовно знищує культові споруди та перетворює місця молитви на мішені для артилерії або на військові об’єкти. Муфтій продемонстрував приклади руйнування мечетей у Бахчисараї, Маріуполі, Бахмуті, Києві, Харкові, Костянтинівці та Сєвєродонецьку, наголосивши, що такі дії є не лише порушенням міжнародного гуманітарного права, а й навмисною спробою викорінення релігійної ідентичності мусульманської громади України.

“З початку повномасштабного вторгнення Росія систематично знищує релігійні об’єкти в Україні, включаючи церкви, мечеті та синагоги. Мета окупантів не обмежується руйнуванням будівель; вони фактично прагнуть знищити ідентичність, стерти те, ким є люди. За різними оцінками, понад 600 релігійних споруд було зруйновано або пошкоджено. Знищення релігійних об’єктів під час війни є додатковим доказом злочинів Російської Федерації”, — наголосив Айдер Рустемов.

Одним із ключових елементів виставки стала частина “Корани, що переджили депортацію”, присвячена рідкісним виданням Корану, які кримськотатарські родини зберегли попри генооцид-депортацію 1944 року, життя у вигнанні в Узбекистані, Казахстані, на Уралі та повернення на батьківщину після 1991 року. У цій частині експозиції представлені унікальні книги з Криму ХІХ–ХХ століть, кожна з яких має свою історію. Найстаріший з представлених Коранів датується 1880-ми роками. Один із примірників був розділений на дві частини, щоб його могли успадкувати дві доньки. Інший пройшов шлях від Арпата до Уралу, Фергани й повернувся до Криму разом із нащадками власників.

Окремий блок виставки присвячено кримськотатарському декоративно-прикладному мистецтву, в якому особливе місце займає традиційний посуд — не лише як зразок побутової культури, а як носій складного візуального коду, естетичної філософії та родинної пам’яті. Центральними в цій частині є роботи кримськотатарського художника-кераміста Рустема Скибіна — джезве, піали, філіжанки, килимки та декоративні елементи. Усі вироби створені вручну з дотриманням архаїчних технологій, притаманних кримськотатарській ремісничій традиції. Ці речі формують унікальну мову побуту, де кожен вигин і візерунок — акт жест опору забуттю, діалог із минулим. У просторі вигнання й репресій саме такі речі допомагали відновити відчуття дому, і сьогодні вони звучать як візуальне свідчення тяглості культури, що вистояла попри травми історії. Елементи цієї частини виставки надані державним підприємством Кримський дім.

У рамках виставки також діяла локація ініціативи “Листи до вільного Криму”, спільної акції Представництва, ПЕН Україна, ГО “КримSOS”, ГО “Кримський процес” медіаініціативи “Crimea Daily” та Центру прав людини ZMINA. Усі охочі мали змогу написати листи українським громадянам, зокрема представникам кримськотатарського народу, які стали жертвами політично мотивованих переслідувань, зазнали ув’язнення або були депортовані до рф. Це прояв солідарності та підтримки, що з’єднує материкову Україну й окупований півострів.