На третій панелі спікери обговорили механізми міжнародного реагування, документування злочинів та притягнення держави-окупантки до відповідальності.

До розмови долучилися: 

• Маргарита Сокоренко, Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини
• Віталій Секретар, перший заступник керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя
• Ельвін Кадиров, представник Уповноваженого з прав жителів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя
• Аліна Грігорас, керівниця відділу окупованих територій Моніторингової місії ООН з прав людини
• Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи 

Модераторкою виступила головна редакторка “Української правди” Севгіль Мусаєва. 

У вступі виконавча продюсерка радіо “Культура” Ірина Славінська зачитала звернення Володимира Зеленського, присвяченого Дню спротиву окупації Криму. У ньому Президент України акцентував на тому, що 12 років тому, коли росія вторглася в Крим – міжнародна спільнота не дала належної реакції, що зрештою стало глобальним уроком та дало шанс путіну згодом захопити й інші території України. 

Ольга Скрипник підкреслила, що з початку окупації Криму Україна вибудовує унікальну систему документування злочинів держави-агресорки від початку окупації Криму, і зазначила, що цей досвід є безцінним на шляху до справедливості. Зібрані докази вже стали основою для багатьох національних і міжнародних проваджень. Окремо вона наголосила, що росія майже не повертає полонених жителів Криму, зокрема кримських татар, що свідчить про цілеспрямовану політику тиску.

“Практика придушення спротиву шляхом використання зброї та репресій від початку будувалася так, щоб її масштабувати. росія хотіла окупувати не тільки Крим — і це було видно від початку окупації півострову”.

Аліна Грігорас наголосила, що росія запроваджує власні кримінальні норми та законодавство, фактично розширяючи цим повноваження силових структур і створюючи інструменти для переслідування цивільного населення. За її словами, кількість судових справ проти жителів півострова залишається вкрай великою. Так, у Криму криміналізованими стали мова, позиція та будь-яке публічне висловлення проукраїнських поглядів, а українська символіка розцінюється як “екстремізм”. Вона підкреслила, що для кримчан надзвичайно ризиковано передавати інформацію про реальну ситуацію на півострові, адже це може стати підставою для переслідування та ув’язнення.

“Люди змушені покидати територію Криму, адже життя там стало нестерпним. Важливо розуміти, що після того як хтось виїжджає з Криму, його безпечне повернення стає майже неможливим”.

Віталій Секретар наголосив на переформуванні роботи прокуратури. Зокрема він зазначив, що прокуратура направила вже 1110 кримінальних проваджень, отримала вже більше 400 вироків, а також притягнула до відповідальності вже 11 російських військових комісарів. Він зауважив, що мілітаризація дітей та молоді на території тимчасово окупованого Криму є містком до служіння в збройних силах росії.

Маргарита Сокоренко зазначила, що переслідування у Криму є складовою цілеспрямованої політики окупаційної “адміністрації”, спрямованої на придушення будь-якого спротиву. Вона наголосила, що ще з 2014 року надходять звернення щодо зникнення журналістів на півострові, однак вести розслідування в умовах окупації вкрай складно або майже неможливо. За її словами, механізми тиску, відпрацьовані в Криму, згодом були поширені й на інші тимчасово окуповані території України.

“Політика, що розвивалася у Криму, жахливо масштабувалася під час повномасштабного вторгнення: депортація дітей, репресії та злочини проти людяності лише набирають обертів”.

Ельвін Кадиров наголосив, що одним із найгостріших питань залишається системне катування кримських політв’язнів, відсутність належної медичної допомоги та критичний стан здоров’я багатьох утримуваних осіб. За його словами, російська влада фактично прирікає людей на повільну смерть у місцях несвободи. Він підкреслив, що міжнародна спільнота має активніше реагувати на ці злочини та шукати способи захисту незаконно ув’язнених.

“Наразі світ не має дієвих механізмів впливу на росію — і їх необхідно сформувати”.

Висловлюємо подяку усім присутнім форуму “КРИМ: дім, за який ми боремося”, а також спікерам за участь та експертизу. Форум став важливою частиною спільного діалогу про майбутнє Криму, збереження пам’яті та посилення зусиль задля його деокупації.

Організатори заходу: Представництво Президента України в АР Крим/Офіс Кримської платформи, Кримська правозахисна група, Центр прав людини ZMINA, КримSOS