23 березня у Кишиневі розпочалася Третя Чорноморська безпекова конференція Міжнародної Кримської платформи. 

Зі вступними словами виступили представники урядів та міжнародних інституцій, зокрема міністри закордонних справ і оборони, європейські комісари та високопосадовці міжнародних організацій.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підкреслив, що безпека Чорного моря є визначальною для всієї Європи та безпосередньо впливає на глобальну безпеку. Він наголосив, що Росія системно використовує регіон як інструмент тиску: атакує інфраструктуру, блокує судноплавство та краде українське зерно. За словами міністра, Україна вже довела свою спроможність змінювати ситуацію на морі, однак для стійкої безпеки необхідні рішучі міжнародні дії та посилення санкцій. Окремо він наголосив, що без деокупації Криму неможливо досягти стабільного миру в Чорноморському регіоні. 

“Єдине рішення — повне відновлення територіальної цілісності України. І все це починається з Криму і має закінчитися Кримом. Крим — це Україна”.

Своєю чергою, міністр закордонних справ Республіки Молдова Міхай Попшой у своєму виступі наголосив, що безпека Чорноморського регіону є ключовою для всієї Європи, а війна Росії проти України докорінно змінила архітектуру регіональної безпеки. Він підкреслив, що Україна сьогодні фактично стримує агресію та захищає не лише себе, а й інші європейські держави, тож потребує повної підтримки. Він наголосив, що Молдова підтримає Україну у створенні спеціального трибуналу та створення комісії з репарацій. 

Він також звернув увагу на прямі наслідки війни для Молдови — порушення повітряного простору, гібридні загрози, енергетичний тиск і присутність іноземних військ, — та наголосив на необхідності спільної відповіді міжнародної спільноти:

“Нещодавно росія завдала бомбардування енергетичної інфраструктури, що призвело до забруднення річки Дністра, як наслідок – кілька регіонів Молдови залишилися без питної води. Ці виклики можна побороти лише спільно з партнерама–однодумцями. Ми маємо захищати міжнародне право, включаючи невизнання окупації Криму”, – зазначив віце-прем’єр-міністр, міністр закордонних справ Республіки Молдова. 

Міністр оборони Республіки Молдова Анатолій Носатий наголосив, що повномасштабна війна Росії проти України кардинально змінила безпекову ситуацію в регіоні та підкреслила стратегічне значення Чорного моря для всієї Європи. За його словами, ефективна безпека можлива лише через єдність, партнерство та спільні дії, а також потребує зміцнення оборонних спроможностей і тіснішої співпраці з міжнародними союзниками.

Генеральний секретар Чорноморського економічного співробітництва Лазар Команеску відзначив, що стабільність і безпека в Чорноморському регіоні можуть бути досягнуті лише за умови дотримання міжнародного права, зокрема принципів суверенітету і територіальної цілісності держав. Він підкреслив, що поряд із безпековим виміром важливу роль відіграє економічна співпраця. За його словами, саме поєднання безпекових і економічних інструментів, а також посилення регіональної координації здатні забезпечити стійкість і розвиток Чорноморського регіону.

Наприкінці до учасників із відеозверненнями звернулися Віцепрезидентка Європейської Комісії, Висока представниця Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас та Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос. 

У своєму зверненні Кая Каллас наголосила, що Чорноморський регіон вже тривалий час є епіцентром російської агресії. Серед ключових пріоритетів вона виділила захист свободи судноплавства, розмінування, протидію гібридним загрозам і створення Чорноморського центру морської безпеки як системи раннього попередження. Каллас також акцентувала на необхідності посилення співпраці з країнами регіону, зокрема Україною та Молдовою, для зміцнення спільної безпеки.

Тоді як Марта Кос наголосила, що безпека Чорного моря є невід’ємною складовою безпеки всієї Європи, адже регіон об’єднує як держави-члени ЄС, так і країни-кандидати та ключових партнерів. За її словами, розширення ЄС, зокрема щодо України та Молдови, є інвестицією у стабільність і безпеку, а розвиток інфраструктури, енергетичних і транспортних зв’язків посилює стійкість регіону до сучасних викликів.