26 січня у Музеї війни відбулася дискусія “Культурні репрезентації Криму та кримців”, у якій взяли участь представники сфер культури, журналістики та правозахисної діяльності. Учасники дискусії обговорили питання ідентичності, історії, культури та майбутнього Криму, зосередившись на важливості переосмислення образу півострова в українському суспільстві. 

До дискусії долучилися Наріман Джелял, перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, Мавілє Халіл, журналістка, психологиня, Ахтем Сеітаблаєв, актор та режисер, Олена Луньова, директорка з адвокації в Центрі прав людини ZMINA, Костянтин Грубич, журналіст і телеведучий та Олексій Бондаренко, головний редактор і засновник LiRoom медіа. Модерувала дискусію Марина Богуш, кураторка проєкту “Війна: зворотна перспектива”.

Наріман Джелял підкреслив важливість повернення Криму його справжнього обличчя, наголошуючи на ролі корінних народів України: кримських татар, караїмів, кримчаків та представників різних національних меншин, у формуванні багатовікової культурної спадщини півострова. Він зазначив, що термін “кримці” має значний потенціал для витіснення негативної конотації терміну “кримчани”, який активно використовувався російською пропагандою. Він також наголосив на важливості витіснення колоніальних наративів у масовій культурі та в освіті, запропонувавши будувати сприйняття Криму на дослідженні історії півострова.

“Українці є політичною нацією, і наш обов’язок полягає у тому, щоб звертатися до власної історії, осмислювати її уроки та будувати майбутнє на основі справжніх, а не штучних цінностей і концепцій. Кримські татари мають сприйматися як невіддільна частина громадянського суспільства, а не як щось відокремлене чи чуже, бо цим наративом про “не наше” користується Росія”, — зазначив Наріман Джелял. 

Мавілє Халіл розповіла про тривалу боротьбу кримських татар за збереження власної ідентичності, яка триває і нині в умовах російської окупації. Вона наголосила, що десятиліттями кримські татари жили під тиском наративу “нас не існує”, і зараз їхня громада відновлює власний голос. Журналістка звернула увагу, що ті, хто залишився на окупованій території знаходять способи вижити і зберегти свою ідентичність, попри репресії, незаконні притягнення до відповідальності та обшуки.

“Водночас важливо пам’ятати, що життя в окупації — це надзвичайно важке випробування, і ми не повинні засуджувати тих, чий спротив менш помітний”, — акцентувала Мавілє Халіл, закликавши до відкритого діалогу та підтримки тих, хто перебуває під тиском окупації.

Ахтем Сеітаблаєв звернув увагу на роль культури та мистецтва у відновленні зв’язків між материковою частиною України та півостровом. Він запропонував впровадження широкомасштабних культурних ініціатив, які допоможуть переосмислити ставлення до Криму в сучасному українському суспільстві та зруйнувати шкідливі імперські міфи.

“Ми маємо дізнаватися про свою історію, повернути Кримові його історичні назви, не користуватися російськими наративами, не писати в підручниках, що кримські татари і українці одвічні вороги”, — закликав Ахтем Сеітаблаєв.

Олена Луньова порушила питання культурної деколонізації півострова після деокупації. Вона наголосила, що важливо вже зараз дослідити й відокремити справжню кримську ідентичність від нав’язаних імперських наративів і культурних елементів, примусово інтегрованих у простір півострова під час колоніальних періодів.

“Нам треба збирати свідчення про те, що відбувається. Нам треба з’ясувати маркери, які відрізняють Крим від імперії. І нам треба окреслити це і відсіяти якнайшвидше завдяки розширенню кримських студій”, — зазначила Олена Луньова.

Костянтин Грубич поділився особистими спогадами про Крим, наголосивши на важливості збереження культурної спадщини півострова як невіддільної частини української ідентичності.

“Кримські татари — це приклад щирості й відкритості. Вони завжди підтримували Україну навіть у найскладніші моменти її історії. Ми маємо не лише зберігати пам’ять про ці сторінки, але й зробити її основою для спільного майбутнього”, — зазначив Костянтин Грубич.

Олексій Бондаренко акцентував на необхідності руйнування стереотипів, які зводять образ Криму до виключно пляжного туризму та курортного відпочинку. Він закликав до переоцінки образу Криму.

“Крим — це значно більше, ніж просто пляжі чи курортні міста. Це унікальний простір з багатою історією, різноманітною культурною спадщиною, яку ми маємо берегти”, — наголосив Олексій Бондаренко.

Постійна Представниця Ольга Куришко подарувала Музеєві війни каталог “ЛОМИКАМІНЬ. Жіночий спротив у Криму” і підкреслила важливість висвітлення ролі жінок у боротьбі проти російської агресії та збереження їхнього досвіду через мистецтво. Вона висловила подяку учасникам дискусії та всім, хто працює над висвітленням кримської тематики.

Відвідувачі музею та учасники дискусії також мали змогу долучитися до ініціативи “Листи до вільного Криму” і підтримати незаконно ув’язнених кримців.