У Національному художньому музеї України відбулася публічна дискусія “Культурна рецепція Криму: деколоніальний аспект”, організована спільними зусиллями Представництва, НХМУ та ГО “КримSOS”. Трансляція дискусії буде доступна на наших сторінках у соцмережах завтра з 12:00.
На відкритті заходу, приуроченого до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, з вітальною промовою виступила Постійна Представниця Таміла Ташева. Вона розповіла, як незадовго після створення КримSOS до них звернувся митець Рустем Скибін, який хотів виїхати з окупованого Криму разом зі своєю колекцією мистецьких творів.
“Його перші слова ще тоді були про те, що серед перших дій росії буде апропріація і розграбування української та кримськотатарської культури, привласнення нашої історії. Те саме росія вже робила після анексії Криму у 1783 році — і срср, і рф зараз намагалися не помічати кримських татар, і це яскраво відобразилося на мистецтві радянського періоду. Ми бачимо картини з чудовими пейзажами, однак на них немає людей, немає корінного народу”, — зазначила Постійна Представниця.
В якості спікерів у дискусії взяли участь:
- Олеся Островська-Люта, генеральна директорка Мистецького Арсеналу
- Мартін-Олександр Кислий, історик, дослідник, кандидат наук, викладач НаУКМА, учасник проєкту “Ініціатива для кримських татар”
- Олексій Мустафін, журналіст, телевізійний менеджер, політик
- Мавілє Халіл, журналістка, психологиня, програмна директорка сайту Crimean tatars
- Оксана Баршинова, заступниця генерального директора NAMU
Модераторами були керівниця Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Марія Томак і журналіст, автор і співведучий подкасту “Кавун та Тютюн” на Українській правді Рустем Халілов. Також учасники мали змогу побачити відеозвернення мисткині з Криму Марії Куликовської, яка створила низку проєктів, присвячених Криму після початку окупації.
Для наочної демонстрації Музей організував для учасників виставку картин із власних фондів, які зображають Крим, від гравюр 19 століття до творів радянської доби. Спікери зауважили, що на картинах другої половини 20 ст. яскраво відображена безлюдність півострова, з якого депортували його корінне населення.
“Те, що ми бачимо на цих пейзажних картинах — це узагальнення. Метод радянської культурної політики, застосований у багатьох місцях. Ми бачимо те ж саме на картинах Карпат, але в Криму найбільш критично: відображення України лише як землі з гарними пейзажами, а не території культурного розмаїття”, — зауважила Олеся Островська-Люта.
Мартін-Олександр Кислий звернув увагу, що початковий етап колоніальної історії Криму добре відомо з гравюр німецьких художників: “Іронічно, що цей період змальовування Криму виявився найбільш емпатичним у сфері зображення кримських татар”.
“Колонізація — це завжди про спрощення культури. Саме тому кримські татари і не хочуть, щоб усі асоціювали їх і Кримський півострів лише з чебуреками і пляжами. Культура цього корінного народу багата, яскрава й унікальна, але при цьому росії вдалося стерти це і спростити її до асоціації з чебуреком”, — додала Мавілє Халіл у відповідь на коментар з авдиторії заходу.
Представництво висловлює подяку КримSOS і Національному художньому музею за організацію дискусії про деколоніальний аспект Криму через призму мистецтва. Культура надважлива для вивчення нашого минулого та бачення нашого майбутнього, бачення того, яким ми хочемо бачити вільний український Крим.
