10 вересня у Представництві Президента України в Автономній Республіці Крим відбувся захід «Towards the Crimea Platform: The Situation in Crimea and Strengthening the Policy of Non-Recognition of the Occupation», метою якого було надати огляд ключових подій в окупованому Криму, розповісти про здобутки Кримської платформи за п’ять років її роботи та найближчі заходи на високому рівні, а також окреслити наявні прогалини та сфери, у яких необхідно посилити спільні зусилля, щоб зробити політику невизнання окупації Криму більш дієвою та ефективною.

Постійна Представниця Президента України в АР Крим Ольга Куришко під час вступних ремарок закликала дипломатів звертати увагу на кроки Росії, спрямовані на легітимізацію окупації Криму, які, зокрема, реалізуються через діяльність так званих «Русских домов» та проведення пропагандистських виставок, як-от «Крымское золото: “цивилизованная” Европа грабит российские сокровища».

«Наш заклик до міжнародної спільноти — звертати увагу на такі заходи та не дозволяти, щоб культурна дипломатія перетворювалася на інструмент виправдання агресії», — зауважила Ольга Куришко.

Заступник Міністра закордонних справ України Євген Перебийніс зауважив, що у серпні 2026 року виповнилося п’ять років від моменту створення Кримської платформи, яка й надалі залишається ефективним міжнародним форматом для консолідації зусиль із невизнання окупації Криму. Окрім самітів на рівні глав держав та урядів, заступник Міністра відзначив важливість роботи інших вимірів Кримської платформи, зокрема парламентського виміру та Чорноморської безпекової конференції.

Євген Перебийніс наголосив на незмінності політики невизнання окупації Кримського півострова та необхідності для міжнародної спільноти продовжувати тиск на державу-агресора. «Кожне ухвалене рішення має обов’язково підкріплюватися реальною практичною дією», — акцентував Євген Перебийніс.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у своєму виступі наголосив на важливості говорити про людей, які залишаються в окупації та зазнають репресій:

«Крим — це не просто територія для нас. Це наша земля. І коли ми говоримо про будь-які спроби Росії легітимізувати окупацію, це означає, що світ фактично надає Росії індульгенцію на знищення корінного кримськотатарського народу, який сьогодні найбільше потерпає від переслідувань з боку окупантів».

Також Рефат Чубаров згадав про політичних в’язнів та закликав міжнародних партнерів робити все можливе для посилення міжнародної адвокації задля їхнього звільнення.

Після вступних ремарок із виступами до учасників звернулися Радник-уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк та директор Департаменту міжнародного права та протидії агресії МЗС України Антон Кориневич. У центрі їхньої уваги було питання: де Крим, коли ми говоримо про притягнення Росії до відповідальності за її агресію?

Спікери розповіли про необхідність подальшого посилення санкційної політики, діяльність Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та ключові виклики на шляху притягнення російського керівництва до відповідальності за агресію проти України, починаючи з окупації Криму у 2014 році.

Наступною до гостей звернулася заступниця голови правління Центру оборонних стратегій та координаторка безпекового треку Експертної мережі Кримської платформи Аліна Фролова. Вона наголосила, що протягом десятиліть Росія використовувала Крим як ключову військову базу та інструмент контролю над Чорним морем. Водночас сьогодні Україна поступово позбавляє Росію цієї переваги, обмежуючи можливість використовувати Крим як військовий плацдарм. Окремо Аліна Фролова акцентувала на необхідності врахування досвіду України у Чорному морі під час формування політик міжнародної спільноти щодо стримування Росії.

Завершальним акцентом стала особиста історія молодої дівчини Вікторії, яка виїхала з окупованого Криму. Вона розповіла про життя молоді в окупації та наміри Росії сформувати в Криму покоління, для якого війна, військова служба та російська військова ідентичність стають частиною повсякденного життя — через школи, молодіжні організації та «патріотичні» заходи.

До обговорення долучилася також адвокаційна директорка ГО «Центр прав людини ZMINA» Альона Луньова, яка розповіла про цю політику окупаційного режиму з точки зору прав дитини та міжнародного права. Вона зазначила, що мілітаризацію молоді можна розглядати як спробу Росії не просто контролювати Крим сьогодні, а сформувати покоління, яке буде готове підтримувати та продовжувати окупацію завтра.

Модерувала захід керівниця Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Неля Гринишин.

Спікери закликали міжнародних партнерів продовжувати спільну роботу для посилення політики невизнання окупації, санкційного тиску та притягнення Росії до відповідальності, а також не допускати використання міжнародних і культурних майданчиків для легітимізації російської окупації.

Представництво дякує всім учасникам за змістовну дискусію, підтримку України та спільну роботу задля звільнення Криму, захисту прав його мешканців та відновлення міжнародного права.

Захід організовано за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.