23 жовтня у Представництві Президента України в Автономній Республіці Крим / Офісі Кримської платформи відбулася зустріч із представниками міжнародної письменницької та культурної спільноти. У центрі обговорення були ситуація в тимчасово окупованому Криму, збереження культурної спадщини та ідентичності корінних народів України, протидія російській пропаганді, підтримка кримських політичних в’язнів і можливості розвитку міжнародної співпраці.

У зустрічі взяли участь керівниця Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Неля Гринишин та головна консультантка Служби Тетяна Непомяща. Серед міжнародних гостей – представник Норвезького ПЕНу, письменник, колишній воєнний кореспондент Генрік Говланд, італійська письменниця та журналістка, віцепрезидентка Римського ПЕНу Елена Станканеллі, а також німецька режисерка, письменниця, віцепрезидентка Німецького ПЕНу Астрід Фехштедт. До зустрічі також долучилася Анна Вовченко, перекладачка та програмна менеджерка Українського ПЕНу.

Представниці Служби забезпечення діяльності Кримської платформи ознайомили гостей із сучасною ситуацією на тимчасово окупованому півострові та системними порушеннями прав людини з боку російської окупаційної адміністрації. Зокрема, йшлося про переслідування громадян України за проукраїнську позицію та спротив російській окупації півострова, примусову русифікацію, зміну демографічного складу населення. Окрему увагу приділили становищу дітей і молоді, які народилися та зростають в умовах окупації, зазнаючи постійного ідеологічного впливу росії.

Важливою темою розмови стало збереження культурної та історичної спадщини Криму. Українська сторона наголосила на систематичних спробах росії привласнити історію півострова, витіснити українську та кримськотатарську ідентичність, а також використовувати культурні пам’ятки для поширення власних імперських наративів. Зокрема, обговорили незаконні втручання в автентичність Ханського палацу в Бахчисараї, ситуацію навколо Херсонеса Таврійського та витіснення української культурної спадщини з музеїв окупованого Криму. У цьому контексті згадали й рішення ЮНЕСКО про внесення Херсонеса Таврійського та його хори до Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.

Окремий блок дискусії присвятили історії та культурній ідентичності трьох корінних народів України – кримських татар, караїмів і кримчаків. Учасники обговорили історичні зв’язки українського та кримськотатарського народів, наслідки депортації кримських татар радянським режимом у 1944 році, а також загрози для збереження мов і традицій корінних народів.

Під час зустрічі також представили культурні та інформаційні ініціативи Представництва/Офісу Кримської платформи, спрямовані на збереження зв’язку з півостровом і поширення знань про кримський спротив. Зокрема, Н.Гринишин розповіла про документальну манґу “Помах крил метелика”, створену на основі історії кримського художника Богдана Зізи, якого російська окупаційна влада засудила до 15 років ув’язнення за антивоєнний протест у Феодосії.Окремо згадала також нещодавнє відкриття виставки про наслідки російської окупації Криму в Європейському університеті Віадріна у Франкфурті-на-Одері, що відбулося в рамках Українського тижня в Німеччині, організованому Глобальною коаліцією українських студій.

Значну увагу учасники приділили викликам міжнародної комунікації та протидії російській пропаганді. Команда Представництва наголосила на необхідності зберігати тему Криму в міжнародному інформаційному порядку денному. Сторони обговорили роль особистих історій людей, які пережили окупацію, переслідування та вимушене переміщення, у формуванні розуміння наслідків російської агресії серед іноземної аудиторії.

Неля Гринишин поінформувала гостей про ініціативу адвокаційного менторства над кримськими політичними в’язнями, до якої долучаються політики, журналісти, митці та громадські діячі з різних країн,відзначила важливість залучення міжнародної спільноти до підтримки людей, які зазнають переслідувань в умовах російської окупації.