22 квітня у Представництві Президента України в Автономній Республіці Крим відбулося друге засідання Міжвідомчої робочої групи з питань координації заходів із збереження документальних свідчень про події збройної агресії Російської Федерації проти України.

Участь у засіданні взяли представники центральних органів виконавчої влади, державних архівних установ, зокрема Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов та перша заступниця Тетяна Шевченко, тимчасово виконуюча обов’язки Міністра юстиції Людмила Сугак, представники інших відомств, наукового середовища, експертної спільноти та організацій, що документують події війни.

Під час виступу Постійна Представниця Ольга Куришко наголосила, що системне документування злочинів держави-агресора має ключове значення для відновлення справедливості та збереження національної пам’яті.

“Перед нами стоїть велике завдання — шукати шляхи збереження і передачі свідчень про злочини, скоєні росіянами на тимчасово окупованих територіях. Формування системи збереження інформації про події збройної агресії російської федерації проти України є основою для збереження памʼяті про події, протидії дезінформації та спробам переписати історію “, — зазначила Ольга Куришко.

Своєю чергою Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов нагадав про перехідне правосуддя і зазначив, що це процес, який може тривати роками навіть після завершення бойових дій. За його словами, без належної державної системи збереження документів Україна ризикує втратити важливу доказову базу щодо злочинів росії. Як приклад він навів депортацію кримськотатарського народу 1944 року, значна частина документальних свідчень про яку зберігається у москві. 

Окремо Анатолій Хромов розповів про хаб “Архів війни за Незалежність” та Координаційний центр збереження документальних свідчень про збройну агресію росії проти України як інструменти для систематизації, збереження та координації роботи з доказовими матеріалами: https://awfi.arch.gov.ua/.

Учасники засідання обговорили значення документальних свідчень як складової Національного архівного фонду, результати аналізу стану документування подій Війни за Незалежність України, проблемні питання реалізації державної політики у цій сфері, а також визначили подальші пропозиції щодо координації роботи зі збереження доказів російської агресії.