17 червня Представництво спільно з ГО «Медійна ініціатива за права людини» організувало захід «Листи з неволі: доля цивільних жінок на окупованих територіях та в російському ув’язненні». Подія присвячена ситуації з правами жінок на тимчасово окупованих територіях України та жінок, незаконно утримуваних Росією.
У межах заходу відбулося читання листів від українських цивільних жінок із місць несвободи. Зокрема дружина міністра закордонних справ України, очільниця та співзасновниця Асоціації подружжів українських дипломатів Тетяна Сибіга прочитала лист Февзіє Османової, посолка Канади в Україні Наталка Цмоць — лист Катерини Коровіної, посолка Литовської Республіки Інга Станітє-Толочкєнє — лист Лариси Мачильської, радниця з політичних питань Делегації Європейського Союзу в Україні Інеш Кабрал — лист Ірини Данилович, а президентка Міжнародного жіночого клубу Києва Мері К.Леонард — лист Галини Довгополої.
Кожна з цих жінок, чиї листи були зачитані, має різну історію, але всі вони перебувають за ґратами Росії за політично мотивованими та сфабрикованими справами.
Галина Довгопола найстарша із них — 71-річна пенсіонерка одна з перших жінок — фігуранток політично вмотивованої справи за статтею про «державну зраду». Її затримали у 2019 році, звинуватили у співпраці з українською розвідкою та зусидили на 12 років за ґратами. Тоді як інших жінок – Катерину Коровіну та Ірину Данилович окупанти просто викрали посеред дня, приховували їхнє місцезнаходження, а потім засудили за сфабрикованими справами до 10 років та майже 7 років відповідно.
«Матусю моя, найгарніша й найулюбленіша!… Ми вийшли [з окупаційного «суду», – ред.], і я почула крики, повертаю голову і бачу дуже багато людей у цьому натовпі. Я відразу побачила тебе і чула тільки тебе. Ми з дівчатами чули вас. Але, звичайно, нам не дозволялося нічого вам відповісти», — з листа Февзіє Османової до матері.
Февзіє Османову, 22-річну дівчину, окупанти затримали разом з іншими трьома жінками кримськими татарками – Есмою Німетулаєвою, Насібою Саідовою та Ельвізою Алієвою 15 жовтня 2025 року. Відтоді їх утримують під арештом та звинувачують в участі в організації «Хізб ут-Тахрір», яку Росія визнала «терористичною» і заборонила у 2003 році, а після окупації українських територій незаконно поширила на них своє законодавство. Наступне засідання у їхній справі відбудеться 14 вересня. До цього вони перебуватимуть під арештом. Їм загрожує до 20 років увʼязнення.
Історія Февзіє Османової — лише одна з багатьох, які сьогодні опинилися в центрі уваги правозахисників і дипломатів.
Після читання листів захід продовжився дискусією про підтримку жінок з тимчасово окупованих територій. До обговорення долучилися Представниця ООН Жінки в Україні Сабін Фрейзер Гюнеш, голова відділу з питань окупованої території Моніторингової місії ООН з прав людини Аліна Грігорас, голова ГО «Медійна ініціатива за права людини» Тетяна Катриченко, а також Галина Глобчаста — староста села Красноріченської громади Луганської області, яка раніше перебувала в заручниках у російських військових.
Модераторкою дискусії виступила керівниця Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Неля Гринишин. Серед учасників заходу — представники іноземних дипломатичних установ в Україні, правозахисники та журналісти.
«193 жінки, про яких ми сьогодні говорили, це лише ті, кого наша організація зафіксувала і місця їхнього утримання відомі. Памʼятаю ми підтримували Яну Суворову — це молода блогерка з Мелітополя, яку затримали у 2023 році. Вона перебуває в увʼязненні у Ростові-на-Дону. Російський суд засудив її на 14 років», — зазначила голова ГО «Медійна ініціативи за права людини» Тетяна Катриченко.
Своєю чергою Галина Глобчаста, яка проживала у селі Макіївка на Луганщині, 34 роки працювала вчителькою математики, а потім була місцевою депутаткою і старостою села, розповіла про полон окупантів, до якого потрапила під час окупації. Російські військові допитували її разом сусідами, погрожували та били за проукраїнську позицію і сховані у дворі прапори. Попри тортури окупантів, жінці зрештою вдалося втекти з окупації.
«Луганщина це Україна, вона ніколи не була російською і ми не хотіли росіян. Мені 62 роки, я все своє життя розмовляю українською», – наголосила Галина Глобчаста.
Подібні заходи є важливими, оскільки повертають у публічний простір імена та історії незаконно утримуваних жінок, не дозволяють їхнім справам бути забутими та нагадують міжнародній спільноті про порушення Росією прав людини на тимчасово окупованих територіях України.
Захід організовано Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим / Офісом Кримської платформи спільно з ГО «Медійна ініціатива за права людини». Також висловлюємо подяку ООН Жінки в Україні за сприяння у проведенні заходу.