Друга панель була присвячена мілітаризації півострова та перетворенню Чорного моря на інструмент тиску. Це впливає на глобальну морську безпеку та свободу судноплавства. Також відбивається на продовольчій і енергетичній стабільності та стані екології. У межах панелі обговорювалось й те, як міжнародна спільнота реагує на ці системні виклики.

До панелі долучилися:

• Ілля Павленко, генерал-майор, ексзаступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України
• Михайло Гончар, Президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”, головний редактор часопису “Чорноморська безпека”
• П’єр Карло Сандей, старший програмний співробітник Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) в Україні
• Онлайн доєднався Павло Гольдін, доктор біологічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена Національної академії наук України 

Модерувала Панель Аліна Фролова, заступниця Голови Правління Центру оборонних стратегій.

Розпочав панель Михайло Гончар з того, що дії в рамках міжнародних конвенцій не дають результату, тож без напрацьованих чітких механізмів та координації з Коаліцією Рішучих покарання росії не відбудеться. За його словами потрібно діяти не лише у Чорному морі, а й в інших акваторіях. 

Своєю чергою Ілля Павленко зазначив, що Чорноморський флот росії більше не є класичною військово-морською силою, а став інструментом тиску і терору. За його словами, росія блокує морські шляхи, обмежує експорт і використовує гібридні тактики. Він підкреслив, що москва намагається заробляти на “хаосі”, тож одних заяв недостатньо — потрібні реальні механізми відповідальності й чітке розуміння, що за ці дії буде відповідальність.

“Загроза полягає в тому, що Росія розраховує: світ звикне до її практик і все поступово «нормалізується». Цього не можна допустити. Є інформація, що цього року росія планує посилити зусилля для легалізації захоплення Криму. Завдання — не дозволити цього”, — наголосив Ілля Павленко.

За словами Павла Гольдіна, за 12 років російська окупація негативно вплинула на навколишнє середовище в акваторії Чорного моря. Основними загрозами є хімічне, біологічне забруднення, зокрема через російський флот. Однією із найбезпечніших загроз є мінування та корабельні трощі. Окремо Павло Гольдін акцентував на темі порушення прав людини в Криму та нагадав, що росія минулого року незаконно ув’язнила Леоніда Пшенічного, біолога і експерта з Антарктики. 

На завершення П’єр Карло Сандей зазначив, що екологічні втрати війни майже неможливо точно оцінити в грошах. Будинок можна відбудувати, але екосистему — ні: після підриву Каховської дамби зникла жива природна система, яку не відновиш за день. Він додав, що ЮНЕП не має доступу до окупованих територій, тож не може повністю перевіряти масштаби шкоди, зокрема після аварії танкерів у Керченській протоці. Сандей наголосив і на регіональному вимірі: забруднення Чорного моря виходить за межі України, а саме море є крихкою замкненою екосистемою, яку потрібно відновлювати насамперед із суходолу та прибережних територій.

“Ми почали більше уваги приділяти Чорному морю, адже воно є надзвичайно важливим для того, щоб світ усвідомив: це не лише війна в Україні. Це війна з регіональними та глобальними наслідками. Ми намагаємося привернути увагу до цього, підкреслити регіональний вимір водних ресурсів, адже наслідки відчуваються далеко за межами України”, — резюмував П’єр Карло.

Організатори заходу: Представництво Президента України в АР Крим/Офіс Кримської платформи, Кримська правозахисна група, Центр прав людини ZMINA, КримSOS