Після початку тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя росія поширила на цю територію власне законодавство про військову службу. Зокрема, здійснюється незаконний примусовий призов жителів до армії рф, що прямо суперечить положенням IV Женевської конвенції та кваліфікується як воєнний злочин.

Станом на жовтень 2025 року держава-окупант провела 21 призовну кампанію, в межах яких до лав збройних сил рф було незаконно залучено щонайменше 53 тисячі осіб. Наразі триває 22-га кампанія, яка розпочалася 1 жовтня і триватиме до 31 грудня 2025 року. Точна кількість осіб, яких планується призвати, наразі невідома.

З 2023 року росія провела низку законодавчих змін для цифровізації військового обліку, включно зі створенням “єдиного реєстру військовозобов’язаних та запровадженням електронних повісток”. Із травня 2025 року реєстр почав діяти і в тимчасово окупованому Криму, що фактично дозволяє здійснювати призов без особистого вручення повісток. Також запроваджено норму, що дозволяє реалізовувати рішення про призов протягом року, а з 2026 року планується перехід до круглорічного призову.

Окрім незаконного призову, російська окупаційна адміністрація здійснює кримінальне переслідування мешканців Криму за ухилення від служби. З 2015 року за ст. 328 Кримінального кодексу рф (ухилення від проходження військової або альтернативної служби) відкрито 626 кримінальних справ, з яких 317 – після 24 лютого 2022 року. У результаті: винесено 515 вироків, у 56 випадках накладено судовий штраф, ще 7 справ закрито у зв’язку з “діяльним каяттям”.
Загалом притягнуто до відповідальності 570 осіб, з них: 567 – за ухилення від військової служби, 1 – за ухилення від альтернативної служби, 2 – за “сприяння” ухиленню.

У 86,8% вироку покаранням був штраф у розмірі від 5 до 50 тисяч рублів.
Зафіксовано 10 випадків повторного засудження за ухилення (одну особу засуджено тричі) та 7 випадків переслідування після попереднього штрафу.

Особливо непропорційним є переслідування кримських татар: вони становлять 32% серед засуджених.

Засудження за ухилення формально звільняє особу від необхідності проходити строкову службу до моменту зняття судимості, однак не перешкоджає мобілізації, оскільки відповідна стаття не внесена до переліку виключень.

Водночас в жодному з опублікованих вироків не згадується або не застосовується IV Женевська конвенція, що вказує на повне ігнорування норм міжнародного гуманітарного права.