Протягом червня 2026 року Сили оборони України продовжили системну операцію з логістичної ізоляції тимчасово окупованого Криму.
Загальні наслідки для окупаційного режиму
Ефект ударів червня 2026 року виявляється у втратах техніки та інфраструктури ворога, яка проявила комплексну кризу управління на півострові: паливний дефіцит та обмеження продажу пального, перебої з електро- та водопостачанням, скасування літніх дитячих оздоровчих таборів та евакуація частини дітей, падіння бронювань туристичного відпочинку. Попри власні заяви, 26 червня окупаційна адміністрація оголосила режим тимчасової надзвичайної ситуації.
Виснаження військової, енергетичної, паливної та логістичної спроможності окупанта зменшують здатність рф використовувати півострів як плацдарм для подальшої агресії проти України.
У свою чергу окупаційні адміністрації в умовах дефіциту ресурсів пріоритизує військові об’єкти перед цивільними.
Основні групи уражених об’єктів:
Засоби протиповітряної оборони та радіолокаційного спостереження
Упродовж місяця уражено щонайменше 15 одиниць техніки ППО та РЛС на території півострова: зенітні ракетно-гарматні комплекси «Панцир-С1» (н.п. Видне, Багерове, Феодосія), пускову установку С-300 (Курортне), берегові та об’єктові РЛС «Нева-Б», «Каста-2Е2», «Небо-У», «МР-231», «Подльот», СТ-68 та інші.
Послідовне знищення засобів ППО зменшує здатність окупанта прикривати важливі для нього об’єкти, відкриває оперативний простір для подальших ударів далекобійними засобами та безпілотниками, а також знижує ризики для українських літальних апаратів під час виконання наступних завдань.
Паливно-енергетична інфраструктура
Уражено нафтобази у Леніно (Єди-Кую), Феодосії (двічі, зокрема морський нафтовий термінал), Гвардійському, Джанкої, а також нафторезервуари Керченської (Камиш-Бурунської) ТЕЦ і паливні цистерни на залізничних станціях.
Паливо є критичним ресурсом для забезпечення бойової техніки, авіації та логістичного транспорту окупантів. Ураження нафтобаз і терміналів спричиняє паливний дефіцит, що підтверджується запровадженням окупаційною владою обмежень на продаж пального та чергами на заправках у Криму впродовж червня. Це безпосередньо знижує мобільність та боєздатність ворожих підрозділів.
Об’єкти електропостачання
Уражено електропідстанції «Джанкой» (двічі), «Севастополь» (двічі, зокрема підстанцію, що живить Балаклавську ТЕС), «Сімферопольську» (двічі), «Західно-Кримську» (двічі), «Випасне», «Олександрівка», «Мар’янівка», а також Таврійську ТЕС у Сімферополі.
Електропостачання забезпечує функціонування засобів зв’язку, радіолокаційних та інших систем спостереження, ремонтних та виробничих потужностей, пунктів управління, а також підтримує роботу логістичних вузлів окупаційної інфраструктури.
Газова інфраструктура
Уражено Глібівське підземне сховище газу на півострові Тарханкут (об’єкт та дослідницький центр), щонайменше шість газокомпресорних станцій (Журавлівка, Ароматне, Ключі, Лохівка) та газорозподільчу станцію «Сімферополь».
Газова інфраструктура регулює сезонне та добове споживання газу на півострові і підтримує тиск у газотранспортній системі, від якої залежать не лише цивільна інфраструктура, але й військові об’єкти. Виведення з ладу цих об’єктів посилює загальний інфраструктурний колапс і ускладнює окупантам відновлення енергетичного комплексу.
Транспортно-логістичні об’єкти
Уражено локомотиви на станціях Владиславівка та Роздольне, паливозаправники й вантажний транспорт у кількох населених пунктах, а також інфраструктуру мосту через Генічеську протоку. Системний тиск на так звану трасу «А-291 “Таврида”» та «Р-280 “Новоросія”» змусив командування угруповання військ рф «Схід» заборонити з 7 червня використання цих доріг для перевезення матеріальних засобів, скоротивши вантажний трафік на понад 70% протягом двох тижнів.
Крим географічно є півостровом, постачання якого залежить від обмеженої кількості наземних і морських маршрутів. Системне ураження залізничної, автомобільної та мостової інфраструктури звужує можливості окупанта перекидати боєприпаси, паливо, особовий склад і техніку на фронт та в межах півострова, перетворюючи логістику окупанта на вразливе – а не гарантоване – джерело забезпечення.
Морська інфраструктура та сили Чорноморського флоту рф
Уражено прикордонний сторожовий корабель «Світляк» (Юркіне), спеціалізований буксир проєкту 1454 (Міжводне), розвідувально-ударні безпілотники «Оріон» у Керчі. Окремо, за відкритими даними Військово-Морських Сил, у ніч на 11 червня береговим ракетним комплексом «Нептун» уражено об’єкт Чорноморського флоту в бухті Стрілецька в Севастополі, де знищено місця зберігання озброєння та військової техніки, а також місце виробництва морських безекіпажних катерів.
Ці удари послідовно позбавляють окупанта спроможностей контролювати прибережну смугу, проводити морську розвідку та забезпечувати морську логістику в акваторії Чорного моря.
Об’єкти військово-промислового комплексу
13 червня уражено найбільший у Східній Європі завод «Кримський титан» у м. Армянськ, який виробляє діоксид титану – базову сировину для виготовлення порохів, ракетного палива та вибухових речовин. За даними з місцевих джерел, пошкоджень зазнали всі цехи підприємства, виробництво призупинено.
Ураження таких об’єктів підриває спроможність окупанта виробляти компоненти для боєприпасів і ракетного озброєння, зменшуючи забезпечення угруповання військ рф та залежність від поставок.
Водночас досвід показує, що окупанти можуть ховати військову інфраструктуру серед цивільної забудови та маскують техніку, фактично використовуючи населення як прикриття. Це підвищує небезпеку для наших громадян, які залишаються проживати в окупації, тож важливо дотримуватися базових правил безпеки:
● тримайтеся подалі від об’єктів критичної інфраструктури, військових об’єктів та техніки окупанта
● тримайте дистанцію та оминайте вантажний транспорт на дорозі – під виглядом цивільних машин може використовуватися військова техніка
● тримайте при собі «тривожну валізу» (документи, базовий набір речей, ліків) на випадок швидкої евакуації
● зробіть запаси їжі, води та ліків, особливо вузькоспеціалізованих або тих, що важко дістати оперативно.
● намагайтеся постійно тримати зарядженими гаджети і павербанки.
● збережіть важливі контакти та документи (у телефоні або в паперовому вигляді) на випадок відсутності зв’язку
Представництво готове надавати консультативну допомогу щодо можливості виїзду та відновлення прав громадян України.
Звертайтеся за номером: +38(067) 547 65 75 (месенджери Viber, WhatsApp) або поштою: [email protected]