Сьогодні, 23 травня, на тимчасово окупованому півострові Крим на 82-му році життя зупинилося серце Амета Асанова — одного з плеяди борців за права кримськотатарського народу. Амет Асанов був одним із активних учасників історичної мирної демонстрації кримських татар у Москві влітку 1987 року — акції, що сколихнула громадськість і стала важливим етапом в боротьбі за повернення депортованого народу до Криму.

За повідомленням Рефата Чубарова, дженазе — мусульманський обряд поховання — відбудеться сьогодні у Ялті після п’ятничної молитви (джума-намазу).

Кримськотатарський національний рух, до якого належав Асанов, постає як феномен громадянської мужності в умовах тоталітарної системи. Народ, позбавлений права на Батьківщину, права на мову і пам’ять, обрав шлях ненасильницького спротиву, що тривав десятиліттями попри арешти, депортації, тортури та цілеспрямоване замовчування.

На тлі репресій радянського режиму, рух виявив виняткову стійкість: з 1967 року почалися масові спроби повернення на півострів, попри нові вислання й заборони. На Батьківщині кримських татар заарештовували, били, вивозили за межі півострова, будинки руйнували бульдозерами. 

У 1987 році, коли почалася нова фаза мобілізації, сотні кримських татар вирушили до Москви з надією бути почутими. 6 липня на Красній площі вони провели демонстрацію з гаслами “Поверніть наш народ на Батьківщину!” та “Відновіть права кримських татар!”. Попри розгін міліції та втручання КДБ, учасники не відступили. Упродовж наступних тижнів протест набув форми безпрецедентної за масштабами кампанії: зустрічі з посадовцями, участь у правозахисних заходах, привернення уваги преси. Радянська влада почала примусово виселяти мітингувальників з Москви, застосовувати адміністративний тиск та відкрито погрожувати.

Але попри всі випробування, кримськотатарському народові зрештою вдалося повернутися на рідну землю після здобуття Україною незалежності. Амет Асанов дожив до цього часу — і спочив у мирі вдома, в рідному Криму, в Ялті.