На четвертій панелі міжнародної конференції «Crimea Global. Understanding Ukraine through the South» у Києві учасники з України, Єгипту, М’янми, Кенії та Бразилії обговорили, як штучний інтелект впливає на демократію, свободу слова та роботу правозахисників і журналістів в умовах посилення авторитаризму. Модерувала панель голова правління Центру прав людини ZMINA та співорганізаторка конференції Crimea Global Тетяна Печончик.
За останній рік суперництво великих держав стало ще вагомішим чинником міжнародної політики, тоді як роль міжнародного права та багатосторонніх інституцій продовжує слабшати. Для України ця тенденція стала очевидною ще у 2014 році, після окупації Криму Росією, і відтоді загострилася через послаблення міжнародних механізмів притягнення до відповідальності, атаки на Міжнародний кримінальний суд та дедалі частіше ігнорування рішень міжнародних судів і резолюцій ООН.
Водночас штучний інтелект змінює способи боротьби за демократію та права людини. Він відкриває нові можливості для громадських активістів, журналістів і правозахисників, але водночас надає авторитарним режимам потужні інструменти для стеження, пропаганди та репресій.
Виконавчий директор Єгипетської комісії з прав і свобод Мохамед Лотфі звернув увагу на посилення авторитаризму в різних країнах світу. За його словами, Єгипет, де катування мають системний характер, сьогодні є прикладом того, як далеко можуть зайти репресії. Він також нагадав, що в 1950–1960-х роках у країні існувала свобода слова, однак нині демократичні засади поступово руйнуються.
«Зараз світ скочується до рівня Єгипту. Для нас майбутнє виглядає жахливо, якщо ми не працюватимемо над розвитком демократії. Ми маємо робити це щодня. Демократія не дається за замовчуванням і не є тим, із чим країна народжується. Кожне суспільство має працювати в цьому напрямі, долати фанатизм, ксенофобію, расизм та інші прояви радикалізації, на яких деспоти можуть будувати свої диктаторські режими», — наголосив Мохамед Лотфі.
Водночас він закликав не зосереджуватися лише на загрозах штучного інтелекту, а й використовувати нові технології для потреб правозахисників і громадянського суспільства.
«Якщо ми цього не робитимемо, диктатори випереджатимуть нас і використовуватимуть ці технології, щоб завдавати нам шкоди та стежити за нами», — підсумував експерт.
Доктор політичних наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань наголосив на відмінностях між політичними системами України та Росії.
«Великою мірою це можна пояснити нашим корінням. У нас в Україні є плюралізм за замовчуванням. Є історія самоврядування, Магдебурзького права, приватної власності. Це означає, що політична культура України докорінно відрізняється від російської», — зазначив Олексій Гарань.
За його словами, протягом 35 років незалежності в Україні сформувалися громадські організації та волонтерські рухи, які відіграють важливу роль в опорі російській агресії. Він також відзначив внесок міжнародних донорів у підтримку українського громадянського суспільства.
Про можливості практичного застосування ШІ розповів керівний директор і головний редактор медіа Mizzima із М’янми Со М’їнт. За його словами, редакція, яку заснували 27 років тому як одне з перших інтернет-видань країни, уже використовує інструменти штучного інтелекту американських і китайських компаній. Зокрема, ШІ-агенти допомагають із кадровими питаннями, підготовкою звітів та аналізом управлінських тенденцій.
Водночас журналіст звернув увагу на виклики, пов’язані з поширенням дезінформації, зокрема тієї, яку використовує Росія. За його словами, медіа доводиться постійно адаптуватися до нових технологій і конкурувати в умовах їхнього стрімкого розвитку.
«Небезпека полягає вже не лише у фальшивих зображеннях чи відео. ШІ дає змогу створювати переконливі, але неправдиві інформаційні матеріали, доповнені сфабрикованими фактами й цифрами», — застеріг Со М’їнт та додав, що журналістам потрібно випереджати такі загрози та посилювати здатність перевіряти інформацію.
Окремо він наголосив на важливості навчання ШІ мов національних меншин. У багатонаціональній М’янмі технології мають враховувати не лише потреби більшості, а й мовні права менших спільнот.
«Питання мови актуальне й для України, адже у вас є різні національні меншини. Потрібно навчати ШІ не лише основної мови, а й регіональних і мов меншин», — наголосив Со М’їнт.
Говорячи про ширший контекст боротьби за демократію, Со М’їнт також звернув увагу на співпрацю авторитарних режимів, жорстокість військових і небезпеку того, що навіть держави з демократичними традиціями дедалі частіше взаємодіють із диктатурами. Він підкреслив, що демократичне майбутнє залежить не лише від технологій, а й від здатності різних етнічних, релігійних і соціальних груп співіснувати, вести діалог і разом захищати свої права.
Молодіжна лідерка, фахівчиня з політичних комунікацій і громадська активістка з Кенії Софі Мугуре Нджехія розповіла про протести 2024 року проти фінансового законопроєкту, які стали частиною ширшого невдоволення корупцією та діями влади.
«У 2024 році соціальні мережі були в епіцентрі наших організаційних зусиль. Ми виступали не лише проти конкретного податкового закону, а й проти тривалої історії корупції, трайбалізму та політичного відсторонення молодого покоління», — розповіла експертка.
За її словами, молодь використовувала соціальні мережі для самоорганізації, адже ці інструменти дозволяли координувати протестні дії без значних фінансових ресурсів. Водночас цифрові платформи стали способом стеження за активістами: влада могла дізнатися час і місця запланованих акцій та готуватися до придушення протестів.
Активістка також розповіла про використання технологій для встановлення місцеперебування учасників протестів. За її словами, це посилювало ризики для молодих людей, які брали участь у демонстраціях, а частина з них загинула внаслідок насильства.
Серед можливих напрямів застосування штучного інтелекту Софі Мугуре Нджехія назвала перевірку виборчих списків і створення незалежного механізму паралельного підрахунку результатів виборів. Вона наголосила, що молодь і жінки нерідко бояться брати участь у політичному житті через загрозу насильства, тому технології мають допомагати захищати демократичні процеси та підзвітність влади.
«Нам потрібна допомога ШІ для перевірки виборчих реєстрів, організації паралельного підрахунку голосів та захисту жінок від виборчого насильства. Молодь Кенії вирішила, що ми не будемо жертвами», — підсумувала Софі Мугуре Нджехія.
Президент Асоціації молодих підприємців Ріо-де-Жанейро венесуельського походження Педро Рафаель Перес де Азеведо провів паралелі між досвідом Венесуели, де авторитарні тенденції почали посилюватися ще наприкінці 1990-х років, і сучасними викликами для демократій, зокрема в Бразилії.
За його словами, прихід до влади авторитарних лідерів може відбуватися на тлі суспільного запиту на зміни, однак згодом це здатне призвести до глибокої політичної, економічної та соціальної криз. Він наголосив, що досвід Венесуели є важливим застереженням для інших країн.
Окрему увагу Педро Рафаель Перес де Азеведо приділив впливу штучного інтелекту та соціальних мереж на виборчі процеси. На його думку, технології дають змогу створювати дезінформацію та пропагандистські матеріали майже без витрат, впливаючи на рішення виборців.
«Бразилія зараз перебуває у поворотному моменті, обираючи курс на 4 роки. Мене непокоїть те, наскільки ШІ може маніпулювати рішеннями виборців у поляризованому суспільстві. У Бразилії використовується електронне голосування, і ми вже фіксували зовнішні кібератаки на наші виборчі системи», — говорить Педро Рафаель Перес де Азеведо.
Він також звернув увагу на ризик використання технологій для маніпулювання суспільною думкою та обмеження доступу громадян до достовірної інформації про політичну ситуацію в країні.
Більше про результати роботи формату Crimea Global у попередні роки та актуальні оновлення читайте на офіційному сайті конференції: https://www.crimea-global.com/
Організатори: Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим / Офіс Кримської платформи, Центр прав людини ZMINA, Медійна ініціатива за права людини.
Партнери: Міністерство закордонних справ України, Український інститут, Центр трансатлантичного діалогу.
Захід організовано за підтримки: Міжнародного фонду «Відродження», Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання за фінансування Норвегії та Швеції, Фонду Ганнса Зайделя, фундації Forum 2000, чеської організації People in Need у рамках ініціативи SOS Ukraine.