Сьогодні відбулася щорічна пресконференція за підсумками діяльності Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим. До офісу Представництва завітали журналісти з провідних українських медіа. У пресконференції взяли участь Постійна Представниця Таміла Ташева, заступники Постійної Представниці Денис Чистіков та Ольга Куришко, а також Керівниця Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Марія Томак. Модерував захід керівник Відділу інформаційного забезпечення Євген Бондаренко.
Команда Представництва протягом 2023 року продовжувала системно працювати одразу за кількома важливими напрямками, які є визначальними при формуванні та реалізації державної політики щодо тимчасово окупованого Криму. Йдеться про відстеження ситуації безпосередньо в Криму, напрацювання пропозицій для формування та реалізації державної політики щодо тимчасово окупованої території, а також взаємодію з міжнародною аудиторією в рамках Кримської платформи.
Постійна Представниця детально розповіла про ситуацію в окупованому Криму, а також про становище наших громадян на півострові. На жаль, з кожним роком воно лише погіршується, особливо після початку повномасштабного вторгнення. Продовжуються політичні переслідування та незаконні затримання громадян України. Загальна кількість політв’язнів на цей час — 191 особа, з яких 123 – кримські татари. За роки окупації рф незаконно ув’язнила Першого заступника Голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла, громадську журналістку Ірину Данилович, журналіста Владислава Єсипенка, громадського активіста Сервера Мустафаєва, художника Богдана Зізу та багато інших.
Також окупанти встановили незаконні адміністративну та кримінальну відповідальність за так звану “дискредитацію російської армії”. Відомо про 517 випадків в Криму незаконного притягнення до адміністративної відповідальності за відповідною статтею, 312 з яких протягом 2023 року, та 8 випадків притягнення до кримінальної відповідальності, 4 з яких — протягом 2023 року. Важливо розуміти, що зростання кількості переслідувань пов’язане з більш активним спротивом українських громадян окупантам в Криму.
Пані Ташева наголосила, що такого рівня громадянського спротиву в Криму не спостерігалося до 2022 року, адже після початку повномасштабного вторгнення росії до України наші громадяни в Криму відчули, що Україна бореться за Крим не лише на політико-дипломатичному рівні, а й військовим шляхом.
Постійна Представниця розповіла й про наслідки незаконних призовних кампаній в окупованому Криму. На службу в російську армію було протиправно призвано близько 44,5 тисяч жителів Криму, з них близько 5,5 тисяч протягом 2023 року. Це порушення норм і звичаїв міжнародного гуманітарного права. Відомо, що окупанти розглянули 497 кримінальних проваджень за статтею про ухилення від призову на військову службу, з них 185 – після 24 лютого 2022 року. Загалом зафіксовано понад 450 випадків визнання жителів Криму винними у небажанні служити у складі окупаційного контингенту військ.
Пані Ташева розповіла також і про ключові напрямки роботи щодо реінтеграції Криму після деокупації. Це і питання відновлення органів публічної влади, і притягнення до відповідальності та люстраційні процеси щодо колаборантів, і також питання верифікації документів.
Постійна Представниця зазначила, що у вересні 2022 року Представництво спільно з державними органами, громадськими організаціями та експертами розпочало розробку першочергових заходів, необхідних для ефективної реінтеграції Криму одразу після його звільнення. Ці напрацювання лягли в основу Заяви Верховної Ради України про пріоритетні напрями державної політики України у сфері деокупації, реінтеграції і відновлення Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, схваленої постановою Верховної Ради України від 23 серпня 2023 року № 3333-ІХ.
Важливим аспектом роботи Представництва протягом цього року, за словами пані Ташевої, також була підготовка кадрового резерву для роботи на деокупованих територіях та освітні ініціативи. Українській державі для відновлення публічної влади в Криму необхідно знайти та підготувати близько 50 тисяч службовців заздалегідь. Тому дуже важливо, що урядом забезпечено передумови для створення кадрових резервів державних службовців, освітян та медиків. Постійна Представниця підкреслила, що за час роботи кадрового резерву державних службовців було опрацьовано понад 2 тисячі анкет саме які подались для роботи в Криму.
Таміла Ташева зазначила, що Представництво також активно долучається до процесу створення кадрового резерву. До прикладу, з ініціативи Представництва в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка було розпочато підготовку за магістерськими програмами «Постконфліктне урядування» та «Урядування на повоєнних територіях», яка здійснюється за державним замовленням Міністерства освіти і науки України та Національного агентства України з питань державної служби. Також було створено онлайн-курс «ProKrym: державна політика реінтеграції Криму», який за пів року пройшло понад 15,4 тисячі осіб. Наразі опрацьовуються питання започаткування на базі Бізнес-школи МІМ середньострокової програми підготовки керівних кадрів для відновлених державних органів.
Розповіла пані Ташева і про роботу щодо внесення змін до законодавства, які розблокували декомунізацію та утворення громад в новостворених районах ще до деокупації. У результаті, у Криму стало 10 районів замість 14 та було перейменовано 69 населених пунктів завдяки ухваленню Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим”.
Постійна Представниця також розповіла про участь Представництва в організації подій, в тому числі і на міжнародному рівні. Пані Ташева відзначила і важливість того, що вперше на рівні глави держави був проведений Іфтар, де взяли участь Президент України Володимир Зеленський, лідери Меджлісу кримськотатарського народу, представники мусульманського духовенства та українські воїни-мусульмани. Постійна Представниця зазначила, що ця подія дуже важлива для України, в якій проживає понад 1 мільйон мусульман, а також ця ініціатива знайшла позитивний відгук в країнах, де переважно проживає мусульманське населення, в тому числі в країнах Глобального Півдня.
Про міжнародну діяльність Представництва детальніше розповіла Керівниця Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Марія Томак.
Представництво Президента в Автономній Республіці Крим активно співпрацює з Міністерством закордонних справ та Верховною Радою України для організації ефективної міжнародної комунікації.
Пані Томак розповіла, що 23 серпня 2023 року відбувся Третій саміт Кримської платформи, участь у якому взяли представники 63 країн та міжнародних організацій. Захід було організовано Міністерством закордонних справ України. Представництво Президента долучилося до формування наративної частини щодо Криму та організації сайд-івенту з представниками бізнесу. Під час заходу було презентовано портал “We build Crimea”, яке розробило Представництво у співпраці з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Також Керівниця Служби забезпечення діяльності Кримської платформи підкреслила, що 24 жовтня 2023 року в Чехії відбувся Другий Парламентський саміт Кримської платформи, у якому взяли участь представники з 51 країн світу, 9 з яких було представлено двома палатами парламентів, а також представники 6 міжнародних організацій. Основним організатором заходу виступила Верховна Рада України.
Пані Томак зазначила, що досвід організації міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” став унікальною репрезентацією синергії неурядових організацій та Представництва як державного органу, адже дана конференція відбулася за ініціативи Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим та за підтримки партнерів із громадського сектору.
Участь у заході взяли представники експертного, наукового, громадського середовища з України, Великої Британії, Колумбії, Італії, Катару, Чилі, Індії, Франції, Індонезії, Мексики, Уругваю, Вірменії, Південно-Африканської Республіки, Туреччини, Швейцарії, Естонії, Буркіна-Фасо, Гани, Іспанії, Нікарагуа, Судану, Кенії, Філіппін, Малайзії, Бразилії, Австрії, Аргентини, а також представники опозиції уряду Венесуели, Ірану та Сирії, які мешкають за межами цих країн.
Загалом, конференція об’єднала понад 300 учасників з 36 країн, які брали участь у 9 панельних дискусіях в онлайн/офлайн форматі та 2 сайд-івентах. Пані Томак наголосила також, що цей захід був проведений на виконання проголошеного Президентом України пріоритету щодо інтенсифікації діалогу із Глобальним Півднем.
Пані Томак зазначила, що хоч і на протокольному рівні міжнародні партнери виражають підтримку щодо територіальної цілісності Україні, але тема Криму для багатьох є доволі чутливою, саме тому Представництво працює над вирішенням цієї проблеми на наративному рівні. Зокрема, забезпечено системне інформування міжнародних партнерів про ситуацію в тимчасово окупованому Криму, діяльність держави з питань деокупації та реінтеграції Криму. Воно було реалізовано в рамках регулярного політичного діалогу на найвищому рівні між Україною та ЄС, на полях регіональної міжурядової організації БДІПЛ ОБСЄ, під час зустрічей з Місією ЮНЕСКО в Україні, заходах, організованих за ініціативи американського аналітичного центру «Інститут Хадсона», Фундацією США-Україна, заходах на кримську тематику Посольства Великої Британії, міжнародної молодіжної організації International Politics Forum, на “Кримському вечорі”, організованого під час щорічного Всесвітнього економічного форуму в Давосі (Швейцарська Конфедерація), Lviv Media Forum Talks) у м. Берлін (ФРН) тощо.
Загалом, як зазначила пані Томак, у 2023 році Представництвом було організовано та проведено близько 118 зустрічей: 38 зустрічей з представниками дипломатичних місій іноземних країн в Україні; 13 зустрічей з представниками іноземних медіа та делегаціями журналістів з Європи, Африки та Латинської Америки; 11 зустрічей із делегаціями парламентів іноземних країн (парламенту Великої Британії, Італії, Австрії, Швеції, Чехії, Європейського парламенту, парламентської мережі U4U тощо); 56 зустрічей з представниками міжнародних організацій, аналітичних центрів, експертами та ін.
Пані Томак також розповіла про закордонні відрядження для участі у міжнародних заходах, у тому числі робочі поїздки до Швейцарської Конфедерації, Чеської Республіки, Німеччини та Республіки Австрія. Окрім цього, в рамках реалізації пріоритетів, проголошених Президентом України щодо роботи з Глобальним Півднем та просування Формули миру, запропонованої Президентом України, було здійснено 2 адвокаційних поїздки до Малайзії та Республіки Індонезія.
Заступниця Постійної Представниці Ольга Куришко розповіла детальніше про роботу Представництва в правовому полі. Зокрема, пані Куришко розповіла про ключові напрацювання щодо проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей відновлення публічної влади в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі». Ці напрацювання є вагомим кроком до розробки першочергових кроків щодо реінтеграції Криму після його деокупації.
Також Заступниця Постійної Представниці розповіла про зміни до нормативно-правових актів щодо забезпечення освітніх прав жителів тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Одним з результатів цієї діяльності є прийняття Верховною Радою України Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо визнання результатів навчання осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України”.
Пані Куришко відзначила і роботу Представництва для створення можливості отримання юридичних консультацій віддалено жителями тимчасово окупованих територій. Разом з Координаційним центром з надання правничої допомоги Представництвом було надано пропозиції змін до Закону України “Про безоплатну правничу допомогу” та напрацьовано Порядок подання електронного звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги. Результатом стало спрощення отримання безоплатного представництва у суді громадянами України, які проживають на тимчасово окупованих територіях. Зокрема, їм не потрібно більше виїжджати із тимчасово окупованих територій для захисту своїх прав чи інтересів у судових інстанціях, наражаючись на небезпеку.
Заступник Постійної Представниці Денис Чистіков розповів про роботу Представництва зі зверненнями громадян. За словами пана Чистікова, протягом 2023 року Представництвом опрацьовано близько 1000 дзвінків громадян, у тому числі кримчан на «гарячу лінію» та через інші канали комунікації. Представництвом було надано консультативну допомогу в оформленні паспортних документів України та призначенні соціальної допомоги від держави. Також Представництво активно надавало допомогу українським громадянам у пошуках шляхів виїзду з тимчасово окупованого півострова, здійснювало супровід в питаннях порядку перебування у третіх країнах та перетину кордонів для повернення в Україну.
Розглянуто та опрацьовано близько 600 електронних та письмових звернень за різноманітною проблематикою. Варто зазначити, що з початку повномасштабного вторгнення кількість звернень стала дещо меншою, що пов’язано з посиленням контролю зі сторони окупантів щодо каналів спілкування, а також із тим фактом, що тікаючи від насильницької мобілізації доволі велика кількість людей виїхала з території тимчасово окупованого Криму.
Також пан Чистіков відзначив окрему категорію звернень громадян України, які стосуються пошуку родичів та близьких з новоокупованих територій, яких росіяни беруть в заручники та вивозять до Криму, де незаконно утримують їх в місцях обмеження волі.
Наприкінці пресконференції Постійна Представниця подякувала журналістам та представникам медіа за увагу до теми Криму та сприяння в поширенні інформації щодо ситуації в Україні та на території тимчасово окупованого Кримського півострова, в тому числі і на міжнародному рівні.
Ознайомитися з повним текстом підсумків можна за посиланням.
