6 листопада 2025 року в Українському кризовому медіацентрі відбувся медіабрифінг “Наслідки російського екоциду в Чорному морі: зобов’язання України та міжнародні механізми реагування”, що був організований Представництвом Президента України в АР Крим та Українським науковим центром екології моря.
У брифінгу взяли участь Постійна Представниця Ольга Куришко, заступник начальника управління, начальник відділу охорони та відтворення водних ресурсів та морських екосистем Управління сталого природокористування Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Віктор Жук, директор Українського наукового центру екології моря Олег Гриб, заступник директора з науки Віктор Коморін, доктор біологічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена Національної академії наук України Павло Гольдін, еколог, головний спеціаліст Офісу “Горизонт Європа”в Україні Владислав Михайленко, та керівник Одеського підрозділу ГО “Національний екологічний центр України” Владислав Балінський.
Модерував медіабрифінг керівник Відділу інформаційного забезпечення Представництва Євген Бондаренко.
Виступи експертів окреслили ключові проблеми — від забруднення вод токсичними речовинами до загибелі морських видів і руйнування унікальних екосистем. Спікери наголосили на необхідності формування доказової бази для міжнародного судового переслідування екоциду, відновлення моніторингу Чорного моря після війни та залучення міжнародної підтримки для відновлення екосистем.
У відкритті медіабрифінгу Постійна Представниця Ольга Куришко, наголосивши, що екологічні наслідки окупації Криму давно стали очевидними, але системний збір даних про них розпочався лише нещодавно. Вона зазначила, що після розливу мазуту з російських танкерів 15 грудня 2024 року постало питання про необхідність посиленої уваги до екологічних викликів, спричинених триваючою окупацією півострова.
Ольга Куришко також розповіла, що цього року в Ніцці (Франція) відбулася конференція, присвячена морям та океанам, де Україна представила свої дослідження міжнародним партнерам. Вона поділилася, що українська делегація тоді відчула значний інтерес серед міжнародних екологічних експертів до ситуації в окупованому Криму та до наслідків російської збройної агресії для навколишнього середовища.
“Тема екології є однією з наскрізних напрямів роботи Представництва. За підтримки наукової спільноти, експертів та Міністерства поглиблювати дослідження і вже зараз співпрацюємо з профільними організаціями, щоб розширити їхній масштаб і отримати ще більш повну картину екологічних наслідків окупації”, — наголосила Ольга Куришко.
Постійна Представниця Ольга Куришко підкреслила, що для притягнення до відповідальності за екологічні злочини необхідна ґрунтовна та доказова база, оскільки йдеться про відносно нову категорію правопорушень у міжнародному судочинстві, які складно довести й за які непросто притягнути винних до відповідальності.
Заступник начальника управління — начальник відділу охорони та відтворення водних ресурсів та морських екосистем Управління сталого природокористування Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Віктор Жук підкреслив, що сьогодні Україна активно використовує всі міжнародні платформи, щоб привернути увагу до екологічних наслідків російської агресії та посилити фіксацію екозлочинів. Також він поділився, що минулого тижня, під час 46-го засідання Комісії захисту Чорного моря від забруднення, українська делегація виступила із заявою про вплив окупації Криму та бойових дій на стан морських вод і екосистем регіону.
Віктор Жук нагадав, що Україна послідовно блокує спроби росії очолити цю комісію, а країни Причорноморського басейну підтримують цю позицію, демонструючи єдність у питаннях захисту довкілля.
Директор Українського наукового центру екології моря Олег Гриб наголосив, що російська агресія перетворила частину Чорного моря на небезпечний полігон, де наслідки бойових дій матимуть довготривалий вплив на екосистему. Він зазначив, що акваторія залишається замінованою, а вибухи боєприпасів і потрапляння токсичних речовин спричиняють серйозне шумове та хімічне забруднення, зазначивши про додаткову шкоду від уламків збитої техніки й затоплених кораблів, а також підриву Каховської ГЕС і розливу мазуту з російських танкерів у грудні 2024 року.
“Фактично це і буде доказовою базою, ті залізобетонні докази, які засвідчать влив військових дій агресора на погіршення стану Чорного моря. Основна мета формування такої доказової бази — притягнути до відповідальності рф, яка нанесла і наносить військовими діями величезних збитків довідковою чорного моря”, — зауважив Олег Гриб.
Олег Гриб також пояснив, що через війну повноцінний моніторинг Чорного моря зараз не проводиться, однак базові дані з комплексного дослідження 2021 року дозволяють надалі оцінювати зміни, внаслідок чого одним із головних завдань після завершення бойових дій стане відновлення науково-дослідного флоту, щоб якомога швидше повернутися до системних експедицій і контролю стану морської екосистеми.
Заступник директора з науки УкрНЦЕМ Віктор Коморін повідомив, що після підриву Каховської ГЕС результати аналізів води та ґрунтів засвідчили перевищення норм шкідливих речовин у десятки й сотні разів, а в тканинах риб, молюсків і дельфінів — у тисячі. Він також зазначив, що з кінця січня фахівці фіксують нафтопродукти біля узбережжя Одещини, і попередні дослідження показали, що це мазут із кількох джерел, хоча остаточно підтвердити його походження поки неможливо. Віктор Коморін застеріг, що морепродукти, виловлені в районі Одеського узбережжя, наразі можуть містити небезпечні токсини, тому їх споживання є ризикованим для здоров’я.
Доктор біологічних наук, професор Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України Павло Гольдін розповів, що російські війська замінували північно-західне узбережжя Криму ще у березні 2022 року. За його словами, було кілька хвиль мінувань — зокрема у 2023 та 2024 роках, коли росіяни скидали міни навіть із літаків. Учений навів приклад іншого екологічного злочину — перетворення мису Чауда на військовий полігон, звідки здійснюють запуски дронів по території України, внаслідок цього минулого року на полігоні сталася масштабна пожежа, що охопила понад дві тисячі квадратних кілометрів.
Павло Гольдін наголосив, що ця територія входить до Смарагдової мережі та має міжнародне значення для збереження біорізноманіття, а прилегла акваторія є критично важливою для морських видів. Він також звернув увагу, що від дій окупантів страждає не лише природа, а й українські науковці, навівши приклад заарештованого у Криму минулого місяця дослідника Леоніда Пшеничнова, який виступав за створення морських охоронюваних районів в Антарктиці.
“Наслідки цього мінування можна побачити на всіх берегах Чорного моря, не тільки в Україні, а й в Болгарії, Туреччині та навіть в самі росії. Міни викидало аж до Сочі і продовжує викидати. На превеликий жаль, це буде один із найбільш довгострокових наслідків, які вливатимуть на природу, бо морські міни можуть зберігатися десятки років й навіть понад сотню. Сьогодні росія є країною, де на державному рівні впроваджена ідеологія екоциду”, — зауважив Павло Гольдін.
Еколог і головний спеціаліст Офісу “Горизонт Європа” в Україні Владислав Михайленко розповів, що про діяльність програми, зазначивши, що вона є найбільшою ініціативою Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій. Він зазначив, що на 2026–2027 роки Європейська комісія вже передбачила 50 мільйонів євро для прямої підтримки українських учасників і ще 200 мільйонів — для конкурсних заявок, які стимулюють участь українських дослідників та інституцій у європейських наукових проєктах.
“Вся ця підтримка створює для нашої сторони додаткову платформу комунікацій і залучення коштів направлених на інновації, зокрема, у сфері відновлення екосистеми Чорного моря”, — розповів Владислав Михайленко.
Керівник Одеського підрозділу ГО “Національний екологічний центр України” Владислав Балінський у виступі повернувся до теми аварії російських танкерів у грудні 2024 року та розповів, що витік мазуту з пошкоджених суден тривав фактично до вересня 2025 року, оскільки росія не ізолювала три уламки танкерів, які досі лежать на морському дні в територіальних водах України. Він зазначив, що для ефективнішого дослідження подібних випадків в Україні розроблено авторську методику, яка дозволяє за поверхневими ознаками забруднення визначати точні координати його джерел.
Підсумовуючи медіабрифінг, керівник Відділу інформаційного забезпечення Представництва Євген Бондаренко зазначив, що війна та окупація Криму тривають вже майже 12 років, і сьогодні особливо важливо, щоб правда про цю війну звучала голосно — як в Україні, так і за у світі. Він наголосив, що після окупації росія системно використовує півострів виключно як власну військову базу, знищуючи його культурну унікальність і екологічне різноманіття, підкресливши, що лише звільнення Криму дасть можливість відновити ці природні багатства та повернути півострову його справжнє значення — як частини української і світової спадщини.
