Після окупації Криму росія послідовно перетворює освіту на інструмент мілітаризації. Якщо спочатку йшлося про нав’язування російських “стандартів”, витіснення української мови та пропаганду, то тепер окупаційна влада переходить до наступного етапу – системної підготовки дітей і молоді до служби у збройних силах росії. 

Одним із ключових елементів цієї політики стало навчання керуванню безпілотниками.

Упродовж січня-лютого 2026 року Представництво зафіксувало, що окупаційні структури почали відкрито інтегрувати тему безпілотних систем у навчальний процес, позашкільну освіту та публічні заходи для молоді. 

Наприклад, у січні цього року в Сімферопольському коледжі радіоелектроніки провели захід із формування “кадрового резерву операторів FPV-дронів”. Студентам запропонували піврічний курс навчання з подальшою можливістю укладення військового контракту замість проходження строкової служби. Аналогічні заходи провели у щонайменше десяти коледжах, а також у закладах загальної середньої освіти. 

Паралельно окупанти проводять форуми, фестивалі та змагання, де молодь вчать пілотуванню, демонструють бойові дрони, муляжі боєприпасів та пояснюють тактику їхнього застосування на війні. Так, у лютому 2026 року у Сімферополі стартувала перша регулярна шкільна ліга перегонів на дронах за участі восьми шкіл і 24 учнів. 

Того ж місяця у Ялті студентів коледжів залучили до занять із безпілотниками: їм демонстрували різні типи дронів, зокрема розвідувальні FPV-апарати, а також пропонували приміряти військову екіпіровку. 

Майже одночасно у Севастопольському коледжі інформаційних технологій провели форум із питань безпілотних систем за участю понад тисячі студентів, де демонстрували зразки озброєння російської армії і проводили майстер-класи з пілотування. Програми додаткової освіти у цьому коледжі вже пройшли понад 200 осіб. 

Залучають до подібних програм як заклади освіти, так і табори. Так, незабаром в “Артеку” відбудеться міжрегіональний фестиваль “Битва дронів” – конструювання, програмування й пілотування безпілотних апаратів для підлітків 14–17 років. Цей фестиваль вже два роки поспіль проводився в Севастополі, що свідчить про усталену практику окупантів, а не разову ініціативу.

Особливо небезпечним є те, що окупаційна “адміністрація” намагається стерти межу між грою, навчанням і реальною війною. До прикладу, лише на фестивалі “військово-тактичних ігор” у Сімферопольському районі понад 300 студентів і школярів одночасно змагалися у перегонах дронів та відпрацьовували збирання автомата Калашникова. 

Окремий акцент окупанти роблять на фінансовій мотивації. Службу в підрозділах БПЛА подають як “шлях соціальної мобільності”, обіцяючи великі виплати, пільги та “кар’єрні перспективи”. Для молоді, яка зростає в умовах окупації, ця модель нав’язується як один із небагатьох доступних сценаріїв майбутнього.

У цьому полягає головна небезпека: росія поступово формує середовище, в якому військова служба стає нормою, а освіта втрачає свій мирний зміст. Школа, коледж і університет перетворюються на елемент системи підготовки кадрів для війни. 

Мілітаризація освіти в Криму – це не другорядне питання, а одна з ключових загроз для майбутнього півострова та перспектив його реінтеграції, адже росія намагається виростити покоління, для якого війна стане звичною частиною життя.