Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим спільно з Агентством ООН у справах біженців (УВБК ООН) в Україні провели захід, присвячений 65-й річниці Конвенції 1961 року про скорочення безгромадянства.
До обговорення долучилися представники державних органів, громадянського суспільства, міжнародних організацій та експертного середовища. У центрі уваги були питання запобігання безгромадянству, доступу до громадянства та документування громадян України, зокрема жителів тимчасово окупованих територій.
Постійна Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Ольга Куришко наголосила, що чим довше триває окупація, тим складнішим стає документування громадян України з тимчасово окупованих територій та тим більше нових правових викликів постає перед державою.
Учасники обговорили встановлення особи та підтвердження громадянства, доступ до консульських послуг за кордоном, документування народження дітей, отримання документів у третіх країнах та повернення громадян в Україну.
Окрему увагу приділили вдосконаленню експериментального проєкту щодо оформлення посвідчення особи на повернення в Україну в закордонних дипломатичних установах, можливостям дистанційної ідентифікації та верифікації, уніфікації консульської практики, доступу дипломатичних установ до державних реєстрів та розширенню географії відповідних механізмів.

Відсутність паспортного документа або відомостей про людину в державних реєстрах може суттєво обмежувати можливість реалізації базових прав. Водночас тягар доведення українського громадянства не має повністю покладатися на людину, яка через окупацію не має документів або інформації про себе в українських реєстрах. Держава має забезпечити ефективні механізми ідентифікації, підтвердження громадянства та документування.
Особливо вразливою категорією залишаються діти. Для них важливими є встановлення факту народження, оформлення українського свідоцтва про народження та надалі паспорта громадянина України.
За відкритими даними держави-окупанта, у 2014 році в Криму народилося близько 29 тисяч дітей, а з 2014 року до травня 2024 року — близько 253 тисяч. Значна частина дітей, народжених на тимчасово окупованих територіях, не має українських свідоцтв про народження, що створює значні виклики у сфері документування та недопущення безгромадянства.
Серед запропонованих рішень — подальше розширення експериментального проєкту з оформлення посвідчення особи на повернення в Україну, запровадження альтернативних судовим механізмів державної реєстрації актів цивільного стану та створення відповідного експериментального механізму для реєстрації фактів, що відбулися на тимчасово окупованих територіях.

За підсумками обговорення учасники визначили практичні кроки для спрощення доступу до українських документів і зменшення ризиків безгромадянства. Серед них — створення зрозумілого маршруту документування, можливість дистанційного подання документів та ідентифікації, уніфікація практики консульських установ, розширення кола осіб, які можуть підтверджувати особу заявника, постійний доступ дипломатичних установ до державних реєстрів та створення міжвідомчої робочої групи для системної взаємодії державних органів.
Такі механізми мають бути адаптовані до реалій війни та тривалої окупації, сприяти реалізації прав жителів тимчасово окупованих територій, їхньому поверненню та подальшій реінтеграції.