З початком окупації Криму у 2014 році переслідування громадян України окупаційними силовиками стали систематичними. У намаганнях виправдати свої дії, окупанти вдаються до звинувачень та притягнення до “адміністративної відповідальності” жителів Криму.

Останнім часом дедалі частіше відбувається незаконне переслідування за публікацію національної символіки України чи інших символів, які окупанти розцінюють як такі, що “пропагують нацизм чи екстремізм”. Переслідування громадян України за нібито “пропаганду нацизму та екстремізму” проводяться за статтею 20.3 КпАП РФ: “Пропаганда або публічна демонстрація нацистської атрибутики чи символіки, або атрибутики чи символіки екстремістських організацій, або інших атрибутики чи символіки, пропаганда чи публічна демонстрація яких заборонені федеральними законами”. Поєднання цієї статті з так званою “дискредитацією ЗС РФ” дозволяє окупаційним “судам” застосовувати більш суттєві покарання: деяким громадянам, замість штрафу, присуджують адміністративні арешти до 15 діб.

Ті, хто демонструють український прапор чи речі в синьо-жовтих кольорах, зображення тризуба, співають чи слухають українські національні або повстанські пісні, згадують про Українську повстанську армію, підтримують Збройні сили України та добровольчі батальйони, прирівнюються до тих, хто демонструє реальну свастику, толерує расизм або належить до російських кримінальних рухів. Для росіян розуміти, що для наших громадян жити з Україною в серці — це те саме, що бути реальним “нацистом”, “расистом” чи “кримінальником”.

Станом на серпень 2024 року російські силовики в окупованому Криму сформували загалом 681 справу за так звану “пропаганду нацизму чи екстремізму”, з яких щонайменше 101 випадок насправді є виступами проти російської окупації та на підтримку України. За 8 років до повномасштабного вторгнення таких випадків було 9, а після початку повномасштабного вторгнення їх вже щонайменше 92.

Більшість “справ” стосуються публікації символіки українських організацій та військових підрозділів різних історичних періодів. Найчастіше в окупованому Криму фіксуються випадки переслідування за демонстрацію символіки “Правого сектора”, Української повстанської армії та полку Національної гвардії України “Азов”. В окремих випадках притягнення до відповідальності відбувається за прослуховування патріотичних пісень, як “Ой у лузі червона калина” та інших.

З останніх випадків можна згадати ситуацію, що відбулась у липні, коли два брати з села Морське, Феодосійського району окупованого Криму, у соціальних мережах повідомляли, що чекають на звільнення Криму від російських окупантів, а вдома мали прапори України. Окупанти протиправно затримали чоловіків на 15 діб і відправили до ізолятора тимчасового тримання. За декілька днів після цього вже у Севастополі 31-річний чоловік у приватній розмові на одному з пляжів використовував український патріотичний лозунг “Слава Україні, Героям слава”. Російські силовики склали “протокол” за частиною 1 статті 20.3 КпАП РФ та протиправно заарештували чоловіка на 12 діб. Також на початку липня окупанти затримали кримського татарина у місті Білогірськ, який у соціальних мережах публікував дописи з українським та кримськотатарським прапорами, з тризубами та патріотичним лозунгом “Слава Україні”. Чоловіка звинуватили в “пропаганді нацизму”, змусили просити вибачення на камеру та відправили “матеріали” до окупаційного “суду”.

Повномасштабне вторгнення ознаменувалося різким зростанням акцій солідарності та спротиву жителів окупованого Криму проти російських окупантів. Тому відповідна стаття стала одним з інструментів придушення цього спротиву.

Нагадаємо, що у березні 2022 року РФ прийняла поправки до кримінального та адміністративного кодексів, додавши статтю 20.3.3 про так звану “дискредитацію ЗС РФ”. “Рішення” за цією статтею свідчать про притягнення до адміністративної відповідальності за публікацію в соціальних мережах чи демонстрацію закликів “Ні війні!”, коментарів на підтримку України чи навіть за носіння одягу в кольорах українського прапора. Станом на кінець липня відомо про щонайменше 913 випадків розгляду окупаційними “судами” справ за цією статтею.

Окупанти шукають нові “можливості” для систематичного переслідування громадян України в окупованому Криму за будь-які антиросійські прояви та спротив. Зображення української національної символіки чи зберігання українського прапора вдома може призвести до переслідування з боку російських силовиків. Вони мотивують свої “рішення” тим, що державний прапор України наявний на формі військовослужбовців ЗСУ, а отже публічна демонстрація прапора України чи поєднання кольорів нібито є поширенням “нацизму” та “дискредитує” російські збройні сили.