Вільний народе незалежної України!

Сьогодні ми святкуємо 32-гу річницю нашої Незалежності – символ нашої гідності, мужності та національної єдності.

Попри жахи війни, ми українці, впевнені – нас не можливо залякати, не можливо зламати, і головне, ніхто не зможе позбавити нас нашої Незалежності.

За 9 років і шість місяців ми змінили історію, змінили світ і змінилися самі. Тепер точно знаємо, хто справді нам брат і друг, а хто навіть не випадковий знайомий. Ми зрозуміли, хто є хто. А весь світ дізнався, хто такі українці. І що таке Україна.

Ми почали поважати себе. Зрозуміли, що попри будь-яку допомогу й підтримку ніхто, крім нас, не боротиметься до останнього подиху за нашу волю, свободу, незалежність. І ми об’єдналися.

Наш рідний Кримський півострів вимушений зустрічати День Незалежності в окупації… Ми ніколи не забудемо тих, хто там залишився, ми ніколи не забудемо тих, хто лишився вірний власним принципам. Ми всім серцем з тими, хто нині чинить супротив окупації, бореться за майбутнє у вільній Україні. 

Наші громадяни в окупації продовжують вірити в Перемогу України навіть через незаконне позбавлення волі та катування, які над ними чинять окупанти. Зараз це щонайменше 181 наших співгромадян, що знаходяться в полоні Кремля. Це  Леніє Умєрова, Богдан Зіза, Наріман Джелял, Сервер Мустафаєв, Ірина Данилович, Сейран Салієв, Владислав Єсипенко, Азіз та Асан Ахтемові, Азамат Еюпов, Галина Довгопола та багато інших. Сьогодні зранку, в День Незалежності, ворог вчергове увірвався в домівки наших громадян в окупованому Криму. Чергові обшуки, чергові затримання, черговий тиск.

Але попри намагання зламати волю, кожен впевнений, що Крим скоро буде звільнений, і це буде ще один великий крок на шляху до нашої остаточної Перемоги.

У День Незалежності України важко згадати один ключовий момент, чи якусь окрему особу. 

Нас гартували барикади, а потім ті, хто стояв на барикадах за гідне майбутнє – стали першими добровольцями у розпочатій росією кривавій війні. Ми вшановуємо всіх військовослужбовців, які були вірні присязі у 2014 році й продовжили боротьбу проти агресора. Багато хто з них першими зустрічали повномасштабне вторгнення в Чонгарі, Чаплинці, Каланчаку, Маріуполі, Херсоні та Миколаєві. 

Сьогодні наші військові зустрічають цей день у різних місцях. Хтось – в окопах і бліндажах, у танках і БМП, на морі й у повітрі. Ми віддаємо шану та низький уклін всім борцям за Незалежність. Коли зустрічаємо їх, прикладаємо руку до серця, співаючи гімн та гордо промовляючи «Слава Україні!» і «Героям слава!».

Згадаймо сьогодні кожного воїна, кожного героя, кожного громадянина, який своїми зусиллями, мужністю та постійною вірою в перемогу робить нашу країну сильнішою. Разом ми непереможні, разом ми здолаємо всіх ворогів та  досягнемо світлого майбутнього!

З Днем Незалежності, дорогий народе вільної України! Нехай наша боротьба буде завжди наповнена волею та гідністю. Нехай Україна живе і процвітає! 

З Днем Незалежності, Україно!