22 січня – день єдності, консолідації та увінчання соборницьких прагнень українців. 105 років було проголошено Акт Злуки, і тисячі сердець українців об’єднались заради спільного майбутнього в незалежній, демократичній і соборній Україні. 

Починаючи з 1990 року, українці створювали “живі ланцюги” єдності, що простягається із заходу на схід, із півночі на південь. До російської окупації українці в Сімферополі, Севастополі, Ялті та по всьому півострову також бралися за руки й утворювали “живі ланцюги”, щоб засвідчити — Крим, Донецьк, Луганськ, Херсон, Маріуполь — Україна. І сьогодні наші громадяни чинять спротив окупантам як на полі бою, так і на окупованих територіях, захищаючи свої цінності та мрії жити у вільній країні. 

Сьогодні ми продовжуємо нашу боротьбу за незалежність і соборність. Знаємо, що ворогові не вдається стерти українську ідентичність Криму ані тривалою окупацією, ані репресіями. Віримо, що невдовзі ми знову зможемо вільно вийти з державними прапорами України на кримські вулиці, взятися за руки, утворивши “живий ланцюг” єдності – доказ нашої згуртованості та спільного прагнення жити у вільній державі, яка сама визначає майбутнє. 

Бо ми – українці. І в нас немає понять “мій” чи “не мій” регіон, бо кожен куточок України, кожне велике місто й маленьке село – рідні. 

Слава українцям! Слава Україні!