Йшов 2003 рік – “рік Росії в Україні”, а українські газети розповідали, що “до війни з Росією залишилося менш ніж сто метрів”. З 29 вересня Росія без попереджень і погоджень почала будівництво греблі до українського острова Тузла у Керченській протоці.
Невеликий, всього 3,5 км², острів утворився у 1925 році, коли потужний шторм розмив частину коси, що відходила від Таманського півострова. З 1954 року, як і весь Крим, острів Тузла став частиною України. Після розпаду СРСР у Росії лунали окремі голоси щодо необхідності повернути косу Тузлу під юрисдикцію РФ.
18 вересня 2003 року влада Краснодарського краю, через два дні після візиту туди президента Путіна, ухвалює рішення про будівництво греблі до українського острова. Як писала російська преса, це було необхідно, щоб запобігти розмиванню берегової лінії та збереженню ґрунтів. Росіян не турбувало, що будівництво греблі до українського острова Тузла було відвертим порушенням як норм міжнародного права, так і українсько-російських двосторонніх угод.
В час коли українські дипломати готували ноту протесту російській стороні з вимогою негайно зупинити незаконне будівництво і надати пояснення, прикордонники під керівництвом Миколи Коваля розпочали активні та рішучі дії спрямовані на укріплення державного кордону. В зону потенційного конфлікту були перекинуті підрозділи спецпризначенців Державної прикордонної служби, з’явилися кораблі, гелікоптери.
Тим часом будівництво тривало прискореними темпами. Щодня по 150 метрів росіяни наближалися до українського острова. Особливо інтенсивно насипати дамбу почали 20 жовтня – в день від’їзду президента Леоніда Кучми до Латинської Америки. Цей візит довелося перервати. 23 жовтня президент прибув на Тузлу. Після огляду укріплень острова, розмов з прикордонниками, один з яких запевнив, що в разі необхідності готовий стріляти по порушниках державного кордону, президент зателефонував своєму російському колезі. За кілька хвилин Леонід Кучма повідомив, що росіяни зупиняться і будуть переговори. 2 грудня у Керчі президент України Леонід Кучма та російський очільник Володимир Путін підписали угоду про спільне користування Азовським морем і Керченською протокою.
Рішучість української влади захищати свою територіальну цілісність зупинила будівництво дамби за 102 м від української території. Тоді конфлікт не перейшов у «гарячу фазу», але став репетицією до захоплення Криму у 2014 році, майданчиком, де відшліфовувалися методи гібридної війни.