Попри повномасштабну агресію рф, Україна продовжує говорити про окупований Крим. Після 24 лютого кримський порядок денний опинився на другому плані міжнародної уваги, однак заходи високого рівня у рамках Кримської платформи повертають окупований росією півострів у фокус міжнародної уваги. Водночас – упродовж року з моменту запуску ініціативи у серпні 2021 року, Україна виконала чимало “домашніх завдань”: ухвалювала рішення на стратегічному рівні, на рівні законодавства та просто підтримувала контакти з нашими громадянами на півострові.
Зокрема, у контексті захисту прав корінних народів, 1 липня 2021 року Верховна Рада ухвалила ініційований Президентом Закон про корінні народи України.
Введена в дію Кабінетом міністрів України Стратегія розвитку кримськотатарської мови до 2032 року.
На початку 2022 року, для підтримки незаконно ув’язнених рф громадян України, був ухвалений Закон про соціальний і правовий захист політв’язнів, військовополонених і членів їхніх сімей.
Ухвалено важливу Постанову Верховної Ради про захист Кримської єпархії Православної церкви України.
Довгоочікуваним було ухвалення Закону про скасування так званої вільної економічної зони Крим, який сприяє захисту економічних і соціальних прав громадян України в окупованому Криму та внутрішньо переміщених осіб, а також запобігає розвитку тіньового й незаконного бізнесу в тимчасово окупованому регіоні.
Зараз триває розробка Стратегії економічного відновлення Криму у співпраці з Міністерством інфраструктури України, Київською школою економіки та представниками Експертної мережі Кримської платформи.
Указом Президента України створена Консультативна рада з питань деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території АР Крим і міста Севастополя, із залученням українських державних установ і міжнародних експертів – для ефективної координації заходів і проєктів, спрямованих на деокупацію та реінтеграцію Криму.
Загалом, упродовж року Представництво багато співпрацювало з парламентарями, особливо з учасниками міжфракційного об’єднання “Кримська платформа”, які також входять до складу делегацій України в парламентських асамблеях.
У рамках цієї співпраці триває робота над законопроєктом про статус корінного кримськотатарського народу за участі Представництва, народних депутатів, Меджлісу кримськотатарського народу, експертної спільноти.
У зв’язку з драматичними змінами ситуації в країні, ми також оновлюємо спеціальний пакет пропонованих пріоритетних змін до законів і кодексів, спрямованих на забезпечення деокупації та реінтеграції Криму, а зокрема й на підвищення ефективності розслідування злочинів рф. Готуємо спільно з парламентом комітетські слухання для обговорення прогресу в реалізації Стратегії деокупації та реінтеграції Криму.
Представництво моніторить і регулярно надає оновлену інформацію про ситуацію в окупованому Криму міжнародним партнерам, зокрема, державам-учасницям Кримської платформи, органам і механізмам ООН, Ради Європи, ОБСЄ, дипломатам, які працюють в Україні.
Команда готувала окремі звіти про незаконне примусове переміщення на територію окупованого півострова громадян України з новоокупованих територій півдня та зони бойових дій, переслідування активістів на території окупованого Криму за антивоєнні висловлювання та акції протесту після початку повномасштабного вторгнення, спротив окупації на тимчасово непідконтрольних територіях Херсонської області, приховану мобілізацію на території тимчасово окупованого Криму. Усе це є у відкритому доступі на сторінках Представництва.
Також ми інформуємо громадян, міжнародну спільноту, громадські організації та всіх зацікавлених осіб про використання окупованого Криму як “сірої зони” для розподілу та транспортування награбованого українського зерна, яке рф незаконно переправляє до третіх країн через закриті кримські порти, чим провокує також продовольчу кризу у світі. На різних рівнях ми доносимо до світової спільноти інформацію про кричущі факти воєнних злочинів і злочинів проти людяності, які скоює росія на території нашої держави.
Нагадаємо, що Кримська платформа була заснована у 2021 році за ініціативою Президента України Володимира Зеленського як міжнародний консультаційно-координаційний формат, спрямований на підвищення ефективності реагування світової спільноти на тривалу окупацію Криму, відповіді зростаючим безпековим загрозам, посилення міжнародного тиску на кремль, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його під контроль України.
23 серпня 2021-го відбувся установчий саміт Кримської Платформи, на якому були представлені 47 країн і міжнародних організацій. На заході була схвалена Спільна декларація, яка окреслила основні параметри міжнародної політики щодо Криму – crimea-platform.org/samit/deklaraciya. Півроку потому, через два дні після початку повномасштабного вторгнення рф, 26 лютого 2022 року держави-учасниці зробили спільну заяву, в якій підтвердили свою відданість суверенітету, політичній незалежності, єдності та територіальній цілісності України.
Групи підтримки Кримської платформи утворені в Парламентській асамблеї НАТО, Сеймасі Литовської Республіки та Сеймі Латвійської Республіки.
До кінця 2022 року Україна проведе щонайменше три міжнародні заходи на різних рівнях, а саме:
Другий саміт для глав держав та урядів 23 серпня;
Перший Парламентський саміт за участі спікерів 24 жовтня;
Чорноморський безпековий форум.
Ми долучені до процесу підготовки цих заходів. А на додаток до міжнародних самітів, Офіс Кримської платформи спільно з партнерами планує низку подій на національному рівні, які актуалізують тему Криму для наших співгромадян.