У березні 2014 року у Криму пройшли масові акції “За єдину Україну”. У містах і селищах люди виходили на центральні площі та до заблокованих російськими військовими українських військових частин, щоб продемонструвати підтримку територіальній цілісності України.

Особливо масовими стали акції 9 березня 2014 року, у день 200-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка. Учасники читали вірші Шевченка, співали українські пісні, підіймали державні прапори та скандували патріотичні гасла. Люди відкрито заявляли, що вийшли на площі, щоб показати, що Крим – це Україна, і вони не приймають російської окупації.

Масові акції 9 березня стали ще одним свідченням того, що жодні псевдореферендуми та силовий тиск не можуть зламати український спротив. У Севастополі в цей день на мітинг вийшли сотні людей, а в Сімферополі – близько тисячі.

Водночас окупаційна “адміністрація” почала активно придушувати громадянський протест. Під час акції у Севастополі 9 березня російські силовики затримали активіста Революції Гідності Миколу Шиптура.

У Сімферополі того ж дня відбулася велика акція біля пам’ятника Тарасу Шевченку. Проте її організатори – Андрій Щекун та Анатолій Ковальський так і не змогли дістатися до місця проведення мітингу. Вранці їх затримали на залізничному вокзалі Сімферополя, коли вони зустрічали потяг з метою отримання посилки з українською символікою.

Попри репресії, протягом березня 2014 року у багатьох містах і селах Криму люди продовжували виходити на акції на підтримку територіальної цілісності України, створювали “живі ланцюги” та проводили мирні мітинги. Згодом через посилення тиску, залякування та переслідування активістів, масові протести припинилися. Однак спротив не зник – він перейшов у підпільну форму.

Події березня 2014 року залишаються важливим нагадуванням про мужність і незламність жителів Криму. Вони довели, що кримчани не змирилися з окупацією і продовжують боротьбу за свою свободу.