Агатангел Кримський (1871–1942) — один із фундаторів української академічної традиції та сходознавства, поліглот і перекладач, учений, чия спадщина має особливу вагу для кримського контексту.
Кримський походив із кримськотатарсько-білоруського роду, засновником якого був мулла з Бахчисарая, що наприкінці XVII століття переселився до Білорусі.
У своїй науковій роботі вчений безпосередньо звертався до історії Криму, зокрема — кримськотатарського народу. У збірнику “Студії з Криму” (УАН, 1930) Кримський підготував фундаментальне дослідження “Сторінки з історії Криму” з розділами про кримських татар, історію Кримського ханства, Чуфут-Кале та долю українських бранців у ханстві; також у цьому ж виданні вміщено його матеріали “До історії теперішніх 25% татарської людности в Криму”.
У тій самій збірці він подав і свою історіографічну працю “Література кримських татар” — один із ранніх системних українських поглядів на кримськотатарську культурну традицію як невід’ємну частину історії Криму.
Ці тексти — не лише історія та філологія. Це доказова база української гуманітарної науки про Крим, яка фіксує багатовікову присутність кримськотатарського народу на півострові та розкриває Крим як простір складної, багатокультурної історії — всупереч спробам імперських наративів привласнювати й спрощувати кримську спадщину.
Доля Агатангела Кримського — приклад того, як тоталітарна система нищила українську інтелектуальну еліту: у 1941 році його було заарештовано, а у 1942-му він помер у кустанайській тюрмі НКВС.
Спадщина Агатангела Кримського є актуальною й сьогодні: у контексті тимчасової окупації Криму вона повертає українську та кримськотатарську оптику, підсилює історичну й культурну аргументацію у протидії дезінформації та нагадує, що переслідування інакодумців і носіїв ідентичності — це інструмент імперської політики.
Збереження та актуалізація пам’яті про діячів, чия праця формувала українське бачення Криму, є частиною опору міфотворенню країни-агресора.
Електронні зібрання та матеріали про доробок вченого доступні в ресурсах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, зокрема в колекціях, що агрегують його праці та дослідження спадщини.