Прапор є одним із ключових елементів культурного коду народу — символом боротьби, звитяги, втрат і здобутків.

26 червня відзначають День кримськотатарського прапора — день пошани до символу корінного народу України. Блакитне полотнище з золотою тарак-тамгою, що є національним гербом і родовим знаком династії Ґіреїв. Колись тамга прикрашала монети та печатки Кримського ханства, а з ХХ століття стала символом усього кримськотатарського народу.

Ми завдячуємо кримськотатарським дослідникам у вивченні тамги. Так, у 1926 р. експедиція бахчисарайського музею, до складу якої увійшли Усеїн Боданінський, Асан Рефатов та Осман Акчокракли, виявила на території Євпаторійського та Джанкойського району близько 400 різних тамг, зокрема на могильних каменях, монетах, скелях біля пасовиськ та будівлях.

Кримськотатарський дослідник Осман Акчокракли стверджує, що батьківщиною тамги є степова частина півострова, де мешкали ногайці. Серед корінного народу України побутує легенда про те, що тамга — це спадщина Чингіз-Хана, який об’єднавши різні племена, наділив кожне родовим знаком.

Осман Акчокракли вважає, що порівняльний аналіз дозволяє простежити зміни та зробити висновок про те що зображення багатьох тамг були запозичені з форм знарядь праці та предметів побуту і називалися їхніми іменами. Якщо існують зображення тамг, що нагадують речі кочового періоду, то з переходом до осілого життя та землеробства з’являються нові форми тамг — і це можна встановити як за формою зображення, так і за назвами.

На монетах ханів Золотої Орди, що карбувалися спільно з генуезцями в Криму, з одного боку розміщувався напис татарською мовою, з іншого — латинською. Часто на стороні з татарським написом зображувалася тамга певної форми, схожа на тамгу Ґіреїв. Іноді з боків або посередині цієї тамги розміщувалися крапки.

Тарак-тамга (в перекладі з кримськотатарської — «гребінь-тамга» або «тавро») — родовий знак династії Ґіреїв, який був заснований в XV столітті першим кримським ханом Хаджі I Ґераєм після проголошення незалежності Криму від Золотої Орди.

Зображення тамг використовувалося також і на печатках, про що свідчать ярлики кримських ханів. Зокрема, тамга династії Ґіреїв у формі збереглася на стінах Ханського палацу в Бахчисараї, а також на дюрбе Хаджі Ґерая в Салачику. Це дозволяє припустити, що тамги використовувалися не лише як родові знаки, а й для маркування належності архітектурних об’єктів до певного роду або правителя.

Кримськотатарський прапор — золота тамга на блакитному тлі — вважається символом політичного пробудження кримськотатарського народу. Саме так охарактеризував цей період в історії народу муфтій Криму Номан Челебіджихан під час відкриття першого Курултаю у Бахчисарайському палаці в 1917 році. Саме тоді прапор, блакитне полотнище з золотою тамгою,  було затверджено.

Вже через місяць більшовицька влада силоміць розпустила Курултай — найвищий представницький орган народу — й репресувала сотні кримських татар. Блакитний стяг із тамгою тоді визнали «буржуазно-націоналістичним» і заборонили.

Лише у 1991 році, після здобуття незалежності Україною та проведення другого Курултаю в Сімферополі, прапор кримських татар знову повернувся на рідну землю в офіційному статусі.

«Золота тамга на блакитному тлі — це не просто символи: вони втілюють самобутність кримських татар як корінного народу, вказують на їхнє давнє коріння й витоки ідентичності. Водночас це й знак стійкості народу, що протягом століть неодноразово зазнавав утисків», — наголошує Айла Баккалі, представниця Всесвітнього конгресу кримських татар у США.

Сьогодні він уособлює боротьбу за право жити на рідній землі, за свободу та гідність корінного народу України. Цей прапор — з воїнами на передовій, у бліндажах і на бойових позиціях. Він майорить на будівлях у день його вшанування, нагадуючи всім про мужність, незламність і опір кримськотатарського народу окупантам і їхнім загарбницьким намірам.

Публікація підготовлена спільно з Міністерством закордонних справ та Ukraine.ua.