34 роки тому  відбулася одна з найвизначніших подій історії України — 24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Шлях, який пройшла Україна, був сповнений перешкод, а Акт став підсумком тривалої боротьби українців за право жити у власній державі та творити її згідно зі своїми переконаннями. 

1 грудня 1991 року на загальнонаціональному референдумі понад 90% українців проголосували за незалежність України. У Криму цей показник становив 54% з тих, хто прийшов на вибори, у Севастополі ‒ 57%. Рішення парламенту спиралося на безпосередню волю народу. 

У Криму громадяни України вже протягом 11 років зустрічають День Незалежності під російською окупацією. Постійний тиск, переслідування, затримання, обшуки та катування — це реалії життя у Криму для більшості громадян України. Окупанти намагаються подавити волю та залякати тих, хто має активну громадянську позицію шляхом переслідувань, ув’язнень, репресій та катувань. Попри все,  громадяни України  зберігають вірність державі  та мужньо чинять спротив. Сотні людей, зокрема представники кримськотатарського народу, продовжують відстоювати свої права, культуру та національну ідентичність. Станом на 18 серпня у російському полоні перебуває 221 особа, з них 133 — кримські татари. 

День Незалежності України є нагадуванням про необхідність консолідації українського суспільства у досягненні спільних цілей. Незважаючи на тимчасові розмежування, єдність, відданість національним цінностям та бажання жити у вільній країні об’єднують нас. 

Цьогорічний День Незалежності ми відзначаємо  ціною десятків тисяч життів воїнів, які обороняють наші землі та відстоюють українську самість. Сьогодні Майдан Незалежності майорить сотнями синьо-жовтих стягів. Вони щодня нагадують нам, якою дорогою ціною виборене право жити у Незалежній країні. Для українців слово “Незалежність” давно втратило суто урочистий характер і стало синонімом втрат — дому, життя, майбутніх мрій, відчуття безпеки чи певності в завтрашньому дні. Але через біль та боротьбу – карбується нація, росте покоління, будується наша державність. 

Водночас ця Незалежність живе у нашій мові, що звучить вулицями й площами, у книгах рідних авторів на полицях книгарень, у сміливій журналістиці, у зростанні науки й культури. Вона проявляється у щоденній зупинці о дев’ятій ранку — хвилині мовчання, сповненій болю, поваги та незламної пам’яті. 

З Днем Незалежності!