29 серпня Україна вшановує пам’ять усіх полеглих захисників України. Цю дату уряд Української держави запровадив у 2019 році та приурочив День пам’яті до трагічних подій Іловайського котла.
Хронологія подій
У 2014 році росія, традиційно для себе, вдалася до звірських та цинічних дій, розпочавши військовий конфлікт на Сході України.
18 серпня українські добровольчі батальйони зайшли в Іловайськ та взяли під контроль частину міста. У ніч з 23 на 24 серпня 2014 року відбулось наймасштабніше пряме вторгнення збройних сил рф на територію України. Тоді росія боролася за важливий для неї стратегічний пункт — Іловайськ, тому кинула усі свої сили на оборону на той час окупованого міста. Проти українських добровольців було спрямовано 3500 осіб російського особового складу, до 60 танків, до 320 БМД (БМП), до 60 гармат, до 45 мінометів та 5 протитанкових ракетних комплексів — сили були нерівні.
24-25 серпня батальйони МВС України “Дніпро-1”, “Миротворець”, “Світязь”, “Херсон”, “Івано-Франківськ”, Нацгвардії “Донбас” і сили сектору “Б” потрапили в оточення російських збройних сил.
Станом на 28 серпня ситуація була критична. Це спонукало українську сторону піти на перемовини із державою-агресоркою, у ході яких російська сторона пообіцяла забезпечити так званий “зелений коридор” для наших військових задля їхнього узгодженого і безпечного виходу з оточення.
29 серпня о 8:15 ранку колони українських військових почали організований рух за попередньо домовленим маршрутом. Через деякий час росіяни відкрили вогонь та розстріляли беззбройних добровольців. Обіцяний “зелений коридор” виявився черговою брехнею росіян та став смертельним вироком для більшості українських військових.
За офіційними даними, під час Іловайської операції і подальшого розстрілу в так званому “зеленому коридорі” 366 українських воїнів загинули, 429 – отримали поранення, 300 – потрапили у полон.
День пам’яті у контексті сьогодення
Минулого року, на 10-ту річницю Іловайської трагедії головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підкреслив: “Цей день завжди нагадуватиме нам про підступність та віроломність російського агресора, про те, що будь-які переговори із терористами та вбивцями є смертельно небезпечною справою, і що довіряти їм не можна”.
Свій цинізм росія досі продовжує відкрито демонструвати всьому світу. Порушення низки домовленостей, невиконання режиму тиші під час “перемир’я”, спроба окупації все більшої кількості територій України стали звичною практикою для окупантів.
До 2022 року Іловайський котел вважався наймасштабнішою трагедією російсько-української війни, проте після розгортання повномасштабного вторгнення ми перестали порівнювати звірства росіян — кількість хворих ідей та аморальних дій з боку росії стали настільки великими, що здається, ніби вже немає нічого, що могло б здивувати українців, бо весь можливий біль уже прожито. Втім, щоразу виявляється, що є.
Наразі нам не відома точна кількість полеглих воїнів, які поклали своє життя на захист України. Ця гіпотетична цифра — неосяжна втрата для української нації, про яку ми маємо пам’ятати щодня. Жертви військових та їхніх сімей за життя кожного з нас ніколи не можуть стати забутими і наш обов’язок як суспільства — стати вартими тих, хто поклав своє життя, захищаючи Україну.