У 1944 році в Криму радянська влада розпочала здійснення свого чергового злочинного плану, спрямованого проти засад людяності та принципів існування цивілізованих націй. І не випадково саме у 1944 році львівський вчений Рафал Лемкін за наочних злочинів тоталітарних режимів проти кримських татар, євреїв, українців, уперше в світі сказав про особливість такого народовбивства, яке він назвав геноцидом.

Багатотисячні втрати кримськотатарського народу, які він поніс за десятиріччя вигнання, та його системна дискримінація імперським режимом СРСР назавжди залишаться в пам’яті людства. Нинішні спроби російської окупаційної влади переписати історію, знищити докази міжнародних злочинів, всіляко виправдати організаторів та виконавців депортації є новим міжнародним злочином, покарання за який неминуче. Та тільки деокупація Криму може гарантувати припинення споконвічної мети російської імперської держави щодо знищення кримськотатарського народу.

Упевнені, що особи, винні у пособництві депортації кримськотатарського народу, повторним депортаціям кримських татар з півострову 1944-1989 років, зокрема з числа тих, що сьогодні проживають на підконтрольній території України, ще встигнуть отримати оцінку своїх дій в українському суді. Зробимо все для ефективного виконання законодавства України про захист прав депортованих осіб.

Вічна памя’ть загиблим жертвам депортації!

Міцного здоров’я живим!

Стійкості та мужності всьому кримськотатарському народу!