25 лютого 2021 року в Україні та світі відзначається 150-та річниця від дня народження видатної української письменниці, громадської діячки Лесі Українки.
Лесю Українку називають однією з перших українських модерністок: її погляди були дуже прогресивними для свого часу. Більше того — вони є актуальними і зараз.
Вперше Леся Українка приїхала до Криму влітку 1890 року – разом із матір’ю, письменницею Оленою Пчілкою. У Саках дівчина місяць лікувалася. Потім була Євпаторія, де Леся написала свій перший «кримський» вірш «Тиша морська». Далі її шлях лежав до колишньої столиці Кримського ханства Бахчисарая. Леся Українка присвятила йому три сонети, які увійшли до циклу «Кримські спогади». Продовжуючи свою подорож, Леся їде назад до Севастополя, а звідти через Байдарські ворота – в Ялту.
У другій половині червня 1891 року поетеса знову приїжджає до Криму, в Євпаторію, на лікування. А через шість років Леся оселяється в Криму, спочатку на одній із дач в урочищі Чукурлар. Натхненна прогулянкою на Ай-Петрі Українка створює вірш «Уривки з листа». Потім вона переїжджає в центр Ялти.
В Ялті вона познайомилася із Сергієм Мержинським. Гарний скромний чоловік, революціонер, організатор політичних гуртків у Києві і Мінську. Згодом їхні стосунки переросли в сильне кохання.
Улітку 1897 року Леся разом з групою родичів та знайомих піднімається на Ай-Петрі, де натхнена побаченими краєвидами, вона створює поезію «Уривки з листа». Письменниця була вражена, побачивши звичайну гірську квітку, яка проростала крізь скелясту поверхню:
Камінь пробила вона, той камінь, що все переміг,
Що задавив і могутні дуби, і терни непокірні.
Квітку ту вченії люди зовуть Saxifraga,
Нам, поетам, годиться назвати її ломикамінь
І шанувать її більше від пишного лавра.
Мержинський помер у Мінську на руках Лесі в березні 1901 року, а вона на шість років занурилася в жалобу…
У 36-річному віці вона зустріла Климента Квітку, який на її почуття відповів глибокою прихильністю. Цей шлюб приніс Лесі довгоочікуване відчуття родини.
Востаннє Леся з чоловіком побувала в Криму в 1907-1908 роках. Севастополь, Балаклава, Алупка, Ялта… Проживши в цих місцях кілька місяців, подружжя повернулося до Києва, а восени знову вирушили на «виноградний сезон» у Балаклаву. Проживши в Балаклаві деякий час, подружжя переїхало до Ялти, потім до Євпаторії.
Леся Українка померла влітку 1913 року в Сурамі, в Грузії, проживши лише 42 роки. Похована в Києві на Байковому кладовищі.
Крим Лесі Українки у статті ГУльнари Бекірової: https://ua.krymr.com/a/27886654.html
Нагадаємо, що 29 січня 2021 року Президент України Зеленський підписав указ про відзначення 150-річчя від дня народження видатної української письменниці, громадської діячки Лесі Українки.