Виступ Антона Кориневича стосувався як надання достовірної інформації про порушення прав людини Російською Федерацією на території Кримського півострова, так і інформування учасників дискусії про дії українського уряду, які здійснюються з метою збереження зв’язків з громадянами України, які проживають у тимчасово окупованому Криму, та надання необхідних послуг для внутрішньо переміщених осіб з Криму.
“Політичні переслідування призводять до незаконних затримань наших громадян за демонстрацію своєї проукраїнської позиції та перетворення їх на політичних в’язнів за звинуваченнями в екстремізмі, тероризмі тощо. На сьогоднішній день є принаймні 94 громадянина України, які є політичними в’язнями, затриманими окупаційною владою. Більшість із них – кримські татари. Сервер Мустафаєв, Сейран Салієв, Емір-Усеїн Куку, Володимир Дудка, Олексій Бессарабов та багато інших українських громадян досі утримуються в російських тюрмах за те, що вони не вчинили жодного злочину.
Грубим порушенням міжнародного гуманітарного права російською окупаційною владою в Криму є примусовий призов до збройних сил окупанта. Цей примусовий призов на військову службу розпочався навесні 2015 року, і до цього часу близько 25000 тисяч громадян України з тимчасово окупованого Криму були примусово призвані на службу до Збройних сил Росії. І цей примусовий призов продовжується під час пандемії COVID-19. Такий примусовий призов до збройних сил окупаційної влади розглядається як воєнний злочин за міжнародним гуманітарним та міжнародним кримінальним правом і розглядається як один із найбільш систематичних воєнних злочинів, вчинених представниками російської окупаційної влади в тимчасово окупованому Криму.
Також мілітаризація стосується навчального процесу в тимчасово окупованому Криму. Діти в школах вивчають основи військової підготовки в рамках руху «Юнармія», «казацьких» шкіл та «казацьких» класів. Наших кримських дітей вчать, як бути готовими до війни.
Навчальний процес у тимчасово окупованому Криму має ще один проблемний вимір – стирання російською окупаційною владою української та кримськотатарської національної ідентичності, зокрема шляхом обмеження навчання кримськотатарською мовою та залишення Криму без шкіл з українською мовою навчання. Цим окупаційна влада прагне знищити українську та кримськотатарську національну та культурну ідентичність та ідентичність дітей та молоді як громадян України.
Окупаційні органи також систематично використовують переміщення громадян Російської Федерації на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Це робиться з конкретним наміром змінити демографічну карту населення Криму. Така поведінка є військовим злочином згідно міжнародного права.
Православна Церква України – одна з релігійних громад Криму, яка стикається з надзвичайно складною ситуацією. Після тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Російською Федерацією Українська православна церква опинилася в дуже складній ситуації. До окупації було 49 парафій Кримської єпархії Української православної церкви – Київського патріархату (нині – Православна Церква України), включаючи 25 церков і 20 священнослужителів на всьому півострові, але зараз залишилося лише кілька парафій і кілька священиків.
Прихожани та священнослужителі Кримської єпархії (очолюваної Митрополитом Климентом) стали об’єктом переслідувань, багато приміщень церкви були захоплені, а недільні школи, створені Кримською єпархією з навчанням українською мовою, були закриті окупаційною владою. Можливість єпархії використовувати свій головний собор обмежена, зокрема представники так званої “Самооборони” були розташовані в соборі, щоб забезпечити охорону органу окупаційної влади, який розміщений в соборі разом з Українською Церквою.
Інші релігійні групи також стикаються з переслідуваннями у тимчасово окупованому Криму, зокрема «Свідки Єгови» та деякі мусульманські організації.
Адвокати також стикаються з проблемами у тимчасово окупованому Криму, зокрема адвокати, які захищають політичних в’язнів у судах, підконтрольних Росії. У багатьох випадках адвокати є єдиним джерелом інформації, щоб зрозуміти, що відбувається в Криму, а російська окупаційна влада хоче заблокувати їх здатність бути захисником у судах у справах політичних в’язнів.
Варто також зазначити, що ситуація з пандемією COVID-19 близька до катастрофічної в тимчасово окупованому Криму, а російська окупаційна влада не в змозі захистити життя та здоров’я кримчан. У лікарнях недостатньо місць і ліжок, лікарні відмовляють громадянам в госпіталізації, хворих переводять із лікарень у санаторії, де вони залишаються без медичної допомоги, немає можливості пройти тест на COVID добровільно, людям іноді потрібно чекати більше 24 годин, поки до них приїде машина швидкої допомоги, в аптеках немає основних препаратів, статистика ситуації з COVID в Криму спотворюється російською окупаційною владою, немає об’єктивної інформації для цивільного населення про ризики, пов’язані з COVID-19, відсутній контроль за використанням засобів індивідуального захисту та обладнання в громадських місцях та місцях, де багатолюдно” – виступив Постійний Представник Президента України в АР Крим Антон Кориневич.
Захід об’єднав політиків та дипломатів з Києва, Нью-Йорка, Женеви, Відня та Страсбурга.
У заході також взяли участь Перша заступниця Міністра закордонних справ України Еміне Джапарова, Віце-президент Української асоціації міжнародного права України Микола Гнатовський, Архієрей Православної церкви України, митрополит Сімферопольський і Кримський Климент, Голова “Центру прав ZMINA” Тетяна Печончик, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов та нещодавно звільнений громадський журналіст Наріман Мемедемінов.