20–22 червня у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка відбувся Міжнародний етнофестиваль “Країна мрій”, у програмі якого вже традиційно була представлена “Кримська сцена: Lavanda tarlası”. Протягом усієї події діяв благодійний збір від фонду “WAY TO UKRAINE” на військову вантажівку STEYR 1291 для інженерної роти 120 Бригади ТРО. Охочі також мали можливість взяти участь в аукціоні, кошти з якого буде передано на потреби Сил оборони України. Спільними зусиллями на фестивалі було зібрано 80 тис. гривень.


“Кримська сцена: Lavanda tarlası” стала простором культурного спротиву, памʼяті та спілкування про Крим крізь музику, літературу, історичну памʼять, мистецтво й громадську активність. Гості фестивалю мали змогу відвідати лекції, перформанси, концерти та майстеркласи.
Однією з центральних подій стала панельна дискусія “Під забороною: культура і люди, яких боїться росія”, в якій взяли участь представники державних інституцій, митці, журналісти й громадські активісти. Постійна Представниця Ольга Куришко наголосила на тому, що опір на тимчасово окупованому півострові має багатоформатний характер, і навіть найменші жести, до прикладу, синьо-жовта стрічка або перепост новини, є проявом сміливості. У своєму виступі Ольга Куришко підкреслила відповідальність держави підтримувати громадян, які чинять спротив попри ризики:

“Спротив — це форма зв’язку. Він не виникає у вакуумі й не посилюється без підтримки. Наш обов’язок як держави — робити його видимим, підтримувати тих, хто щодня чинить опір на окупованій території”.
Програма розгорталася навколо лекційного блоку від Центру “Кримські студії” — зокрема, йшлося про феномен Кримського ханату, іслам як чинник ідентичності, мовну політику караїмів, екологічні виклики півострова й хроніку окупації. Літературна лекція від літературного проєкту “Кримський інжир / Qırım İnciri” зібрала письменників, перекладачів і правозахисників, які говорили про зміну уявлень про Крим через слово. Також відбулася презентація книги “Моя депортація” кримського журналіста і політв’язня Османа Арфімеметова, організована Центром прав людини “ZMINA”.


Особливу атмосферу створювали живі виступи: ансамбль кримськотатарської музики у складі Ділявера Османа, Шевкета Зморки та Ернеса Османа передав глядачам емоційну силу традиційного вокалу й ритмів даре; гурти “Євшан-Зілля”, виступ Джеміля Карікова, Ісмаїла Курт-Умера з “Shopping Hour Grp” і “Станції Сиваш” поєднали фольклор і сучасне звучання. Перформанс Aziza Eskender занурив у ліричну, візуально-пластичну медитацію про ідентичність. На дитячій галявині проходили читання казок, відеолекції, інтерактивні уроки мови та музичні ігри.






Майстеркласи зі створення букета з лаванди, орнаменту орьнек, хни, розпису на тканині і кримськотатарських танців надали фестивалю відчуття спільного творення.


На фестивалі всі охочі мали змогу побачити традиційну кримськотатарську боротьбу куреш — давнє єдиноборство, що є частиною святкових традицій.

Увагу глядачів привернула виставка, організована Центром прав людини “ZMINA”, “Крим очима громадянських журналістів: 10 років у неволі”, що об’єднує унікальні світлини, зроблені кримськими громадянськими журналістами та активістами, які фіксували факти переслідувань, обшуків, затримань, судилищ і щоденного тиску, що відбувалися на півострові протягом десятиріччя окупації. Усі охочі також мали змогу долучитися до ініціативи “Листи до вільного Криму”, та написати листа підтримки кримським політв’язням.


У рамках програми для дітей, юні відвідувачі мали змогу долучитися до низки пізнавальних і творчих подій, присвячених кримськотатарській культурі. Зокрема, 20 червня було проведено захід “Крим: енциклопедія, казка, гра. Читання книги”, відеолекцію “Кримські татари. Хто вони?” від Ukraїner, урок кримськотатарської мови “Вітаємося, знайомимося, рахуємо”, прослуховування аудіоказки “Алім” у прочитанні Катерини Калитко та музичну програму “Дитяча музика. Кримськотатарський фольклор”. 21 червня відбувся конкурс малюнків “Подарую воїну мій спогад про Крим”, читання книги Наталії Смірнової “Крим Керіма”, прослуховування легенд у форматі події “Bilgi/Знання: пам’ять про культуру”, відеолекція “Книгою-мандрівкою: Джамала про депортацію кримських татар” та музична програма “Дитяча музика. Кримськотатарський фольклор”. Наступного дня діти відвідали урок кримськотатарської мови “Кримськотатарські приказки й прислів’я”, читання книги Анастасії Левкової “Ашик Омер”, відеолекції “Національний костюм – характерна риса кримських татар” та “5 міфів в історії кримців”, а також фінальний блок дитячої музики.
Справжньою гастрономічною кульмінацією фестивалю став ароматний плов, з любов’ю приготований на відкритому вогні з жертовного м’яса зі свята Курбан-байрам. Ця страва стала втіленням глибокої духовної традиції: згідно з мусульманським звичаєм, жертовне м’ясо розподіляється між родиною, близькими, тими, хто потребує — як прояв щедрості, братерства та милосердя.


Пловом пригощала команда людей від Конгресу мусульман України, за сприяння шейха Мурата Сулейманова. Усі охочі мали змогу скуштувати плов безкоштовно — як частину благочестивої традиції розділення жертви в день свята.
Поряд з казаном було встановлено QR код для добровільних пожертв — усі зібрані кошти спрямовуються на підтримку інженерної роти 120-ї бригади Сил територіальної оборони.
Гості також мали змогу спробувати запашну каву на піску, яку нам надають наші друзі від “TAKAVA”, ароматну випічку від “Leilia Bakery” та солодку кримськотатарську пахлаву від ресторану “Musafir”, набори солодощів від кримськотатарської жіночої ініціативи “Qadın Divanı” — частування, які створювали атмосферу затишку, традиції й справжньої кримської гостинності.


Упродовж усіх днів заходу діяли тематичні локації, що створювали атмосферу кримськотатарського простору пам’яті та культури. Відвідувачі мали змогу придбати вироби ручної роботи Рустема Скибіна, “Aqyar ceramics”, “Noman”, Аділє Джелял, ГО “Qadin Divani”, “Bagçasaray araliqlari”, “Niyara Artmaz”, Ельзари Галімової, “Кримський смак”, “Ukraine Secrets” та підтримати локальних майстрів на ярмарку крафтових виробів, ознайомитися з тематичним мерчем організаторів, зокрема медіаініціативи “Crimea Daily”. Облаштовані фотозони з кримськими культурними пам’ятками стали простором, що давав змогу візуально відчути зв’язок із Кримом.

“Кримська сцена: Lavanda Tarlası” організована завдяки Представництву Президента України в Автономній Республіці Крим, Офісу Кримської платформи, медіаініціативі “Crimea Daily”, Державному підприємству “Кримський дім”, ТРО Медіа, Меджлісу кримськотатарського народу, Центру прав людини “ZMINA”, громадській організації “КримSOS”, літературному українсько-кримськотатарському проєкту “Кримський Інжир / Qırım İnciri”, Центру “Кримські студії” НаУКМА, QIRIM.MEDIA, товариству з обмеженою відповідальністю “TAKAVA”, ресторану кримськотатарської кухні “Musafir”, Духовному управлінню мусульман України “Умма”, кримськотатарській жіночій ініціативі “Qadın Divanı” та Leilia Bakery.