22 травня 2025 року на Покровському напрямку загинув офіцер Збройних Сил України Назар Ярославович Малік — уродженець Ялти, селища Масандра, випускник істфаку Київського національного університету імені Тараса Шевченка, актор творчого студентського об’єднання “Ніч в університеті”.

Активна громадянська позиція Назара проявлялась і у шкільні часи, особливо під час окупації Криму, — тоді, на останньому дзвонику у рідній школі №15 імені Степана Руданського  в Ялті, Назар разом з іншими однокласниками заспівав Гімн України під час виконання російського “славься отечество”, попри загрозливу атмосферу російської окупації. На відео видно, як випускники вагаються, але згодом прикладають руки до сердець і долучаються до співу. 

Після цього почалися репресії проти вчителів, батьків, та учнів школи.

“Я вже на території України. Моїх однокласників, які залишилися в Ялті, змушують приходити в школу і писати пояснювальні записки, чому ми співали. Вчителів і директора школи звільняють у цю хвилину. Всіх. Хоча більша частина з них підтримують Україну! Ніхто не знав, що ми будемо співати. А ми, своєю чергою, співали усвідомлено. Ми патріоти України і завжди ними були. Я це не приховую!” — писав на своїй сторінці у соцмережі один з випускників того класу.

У Києві Назар вступив до КНУ імені Тараса Шевченка, де вивчав історію. Він активно долучався до освітніх ініціатив і легко знаходив спільну мову з різними студентськими спільнотами — як зі старшими, так і з молодшими курсами, завжди залишаючись душею компанії. Назар був яскравим учасником студентського життя, зокрема — творчого об’єднання “Ніч в університеті”.

“Назара складно було не помітити. Він був смішним і дотепним, і хоч не всі його розуміли, важко не погодитися з тим, яку велику частину в нашому проєкті він становив. Товариш, друг, брат і син, знавець військової історії та озброєння, імпровізатор, жартівник, почесний амбасадор Масандри, людина з чи не найбільшою кількістю шинелей без ґудзиків і петлиць з гримерки, а з 2024 року — офіцер Збройних Сил України. Дякуємо за чин. Будемо сумувати і пам’ятати. Ще вшануємо тебе в українському Криму”, — зазначали в об’єднанні.

У 2024 році Назар став офіцером Збройних Сил України. Із початком повномасштабної війни він свідомо обрав боротися за визволення свого дому — українського Криму. Цей шлях додому пролягав через бої проти російських загарбників.

“Я пам’ятаю його і як постійного глядача Історичної дебатної ліги. Одразу згадалася його непроста історія — переїзд з Криму у 2014 році, заспіваний ним Гімн України на випускному, коли півострів уже перебував в окупації. На жаль, фіналом цієї історії стала його загибель на фронті у спробах звільнити свій дім і домівки інших від росіян”, — пише прощальний допис у Facebook одногрупник Назара.

Кілька місяців тому, коли Назар перебував на фронті, його батько помер від раку. 

Однокурсниками Назара відкрита допоміжна банка для допомоги родині.

Вічна пам’ять захиснику.