Життя до затримання

Руслан Борисович Зейтуллаєв народився 15 червня 1985 року в місті Ташкент, Узбекистан, куди його родина була депортована радянським режимом. Коли йому було дев’ять років, його родина повернулася з місць депортації до Криму, оселившись у селищі Орлине, поблизу Севастополя. Руслан добре вчився в школі, був відмінником, однак був змушений залишити навчання після 7 класу, щоб почати працювати та підтримувати родину.

Він працював у різних сферах: офіціантом, кухарем, будівельником. Попри складні умови, Руслан зберігав стійкість духу та цінності, притаманні кримськотатарському народу.

У 2008 році він одружився з Мер’єм. У подружжя троє дітей. Руслан був глибоко занурений у життя своєї громади, брав участь у громадських ініціативах та підтримував родини політичних в’язнів.

Переслідування

23 січня 2015 року в домівках чотирьох кримських татар у Севастополі, зокрема й у дім Зейтуллаєвих, увірвалися співробітники російської ФСБ. У той день окупанти провели незаконні обшуки та затримали Нурі Примова, Ферата Сайфуллаєва, Рустема Ваїтова і Руслана Зейтуллаєва, висунувши всім чотирьом кримінальне обвинувачення за сфабрикованою справою за так званою “справою кримських мусульман”

Вже 7 вересня 2016 року суд у ростові-на-дону, рф, засудив Руслана Зейтуллаєва до 7 років позбавлення волі за обвинуваченням в “організації діяльності терористичної організації”, а також у “приготуванні до насильницького захоплення влади організованою групою за попередньою змовою”, проте прокуратура країни-окупантки не погодилася з вироком і домоглася перегляду справи.

За ґратами

26 квітня 2017 року той самий суд повторно визнав Руслана винним та посилив вирок — до 12 років колонії суворого режиму. Згодом, 27 липня 2017 року, Верховний суд росії збільшив строк ув’язнення до 15 років.

Після вироку Руслана етапували до колонії суворого режиму №2 у місті салават, республіка башкортостан, рф. У 2024 році він провів 40 днів у штрафному ізоляторі (ШІЗО), після чого був повернутий до загального табору лише 31 березня. Умови утримання залишаються жорсткими, із систематичним тиском з боку адміністрації.

У відповідь на політичні переслідування Руслан неодноразово оголошував голодування. Уперше він розпочав його 4 квітня 2017 року під час судових засідань у Ростові-на-Дону. Цей протест тривав 22 дні, але був вимушено припинений через погіршення стану здоров’я. У травні 2017 року він поновив голодування ще на 10 днів, вимагаючи припинення переслідування кримських татар і допуску українського консула.

Руслан Зейтуллаєв став одним із перших кримських татар, яких переслідували в рамках так званої “справи кримських мусульман”. Його справа є яскравим прикладом політичного переслідування, зневаги до прав людини та системного тиску на кримськотатарську громаду в умовах російської окупації Криму.