Життя до затримання
Еміль Ісмаїлович Зіядінов народився 19 червня 1984 року в Узбекистані, куди його родину з Криму депортувала радянська влада. У 1993 році чоловік разом із родиною зміг повернутися на рідний півострів. Навчався у школі, після вступив до Таврійського національного університету за спеціальністю “фізичне виховання”, який закінчив з відзнакою у 2006 році.
У 2010 році одружився, у родині четверо синів. У 2017 році здійснив хадж – паломництво до Мекки. Згодом здобув фах електрика та працював за спеціальністю. З дитинства активно займався спортом, брав участь у змаганнях і здобував призові місця. Пізніше тренував дітей, передавав їм свій досвід.
До затримання Еміль Зіядінов підтримував кримських політв’язнів та їхні родини, відвідував судові засідання, передавав допомогу у місця несвободи, приїздив підтримати земляків під час обшуків. У 2018 році виходив на одиночний пікет із плакатом “Мусульмани не терористи”.
Переслідування
Після участі в акції у 2018 році Еміля затримали, склали адміністративний протокол і згодом оштрафували. Уже після арешту, ознайомившись із матеріалами справи, Еміль дізнався, що обвинувачення базується на свідченнях однієї людини — прихованого свідка під псевдонімом “Татарів”.
У 2020 році співробітники фсб затримали Еміля у власному будинку. Йому звинуватили нібито в участі в організації “Хізб ут-Тахрір”, яку росія вважає терористичною. 19 квітня 2022 року окупаційний “суд” засудив Еміля Зіядінова до 17 років позбавлення волі. Його визнали винним в нібито “організації діяльності терористичної організації” та спробі насильницького захоплення влади.
За ґратами
Наприкінці 2022 року Еміля етапували до липецької області рф. У 2024 році стало відомо про проблеми зі здоров’ям — Еміль потребував стоматологічних послуг, однак лікар тривалий час його не оглядав. Також він скаржився на головний біль і зміни артеріального тиску.
Згодом Еміля перевели до колонії в архангельській області — там його утримували у слідчому ізоляторі понад рік. У цей період він не мав можливості отримувати передачі та грошові перекази, телефонувати додому чи зустрічатися з родиною. Йому також примусово голили бороду, попри те що її довжина відповідала встановленим правилам. Серед підстав для дисциплінарних стягнень, серед іншого, була молитва в нічний час, що суперечило розпорядку колонії. Згодом Еміля перевели до відділення суворих умов утримання, через що проблеми зі здоров’ям загострилися.