18 травня у Сквері Миру в Києві відбувся меморіальний захід до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Участь у заході взяли Президент України Володимир Зеленський, Перша Леді Олена Зеленська. Вони встановили запалені гасові лампи біля меморіалу на знак пам’яті про сотні тисяч кримських татар, яких у 1944 році радянська влада депортувала з рідної землі. 

До меморіального заходу також долучилися представники органів державної влади та Меджлісу кримськотатарського народу.

У своєму виступі Президент України Володимир Зеленський наголосив, що Україна зберігає пам’ять про жертв депортації кримськотатарського народу та продовжує боротьбу за відновлення справедливості. Він підкреслив, що росія й сьогодні намагається позбавити кримських татар їхнього дому та права жити на рідній землі, однак Україна посилює міжнародну підтримку, зміцнює власну державу та продовжує боротьбу за повернення тимчасово окупованих територій.

«Наш народ чітко знає: віддавати свою незалежність не можна. Ми повернемо всі свої території і пам’ятаємо про кожного та кожну», — наголосив Володимир Зеленський.

Після цього до присутніх звернувся лідер кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв. Він нагадав про трагедію депортації 1944 року, яка забрала життя десятків тисяч людей. Мустафа Джемілєв підкреслив, що після вигнання кримські татари пережили десятиліття безправ’я та свавілля, а правда про цей злочин довгий час залишалася маловідомою світові. Він також наголосив, що Україна не погодиться на жодні «мирні плани», які передбачають поступки державі-агресору.

«Депортація та геноцид — це трагедії, які назавжди залишаться в історичній і генетичній пам’яті кримськотатарського народу».

На завершення заходу Муфтій Духовного управління мусульман Автономної Республіки Крим, шейх Айдер Рустемов прочитав молитву в пам’ять за жертвами депортації-геноциду кримськотатарського народу.

Вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу є нагадуванням про один із найтяжчих злочинів радянського тоталітарного режиму та про незламність народу, який попри депортацію, десятиліття вигнання та сучасні репресії зберіг свою ідентичність, культуру та зв’язок із рідним Кримом.