Участь в обговоренні взяли Алім Алієв – модератор; Антон Кориневич – Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим; Рефат Чубаров – голова Меджлісу кримськотатарського народу; Наталя Беліцер – експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика; Юлія Тищенко – співзасновниця національної платформи “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію”; Арсен Жумаділов – голова ГО «Кримський інститут стратегічних досліджень»; Ігор Яременко – заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

У ході обговорення Антон Кориневич наголосив, що для Представництва дуже важлива послідовна державна політика в питаннях реінтеграції та деокупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та підтримка корінних народів України, які історично сформувалися на відповідній території.

“Для команди Представництва є декілька важливих пріоритетів, які би ми хотіли реалізувати за той час, що займаємося цією проблематикою. По-перше, це була Стратегія деокупації та реінтеграції Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Ми вважали, що маємо зробити усе від нас залежне, щоб Україна мала відповідний документ. Для того, щоб Україна мала єдиний позиційний документ для всіх органів влади по цьому треку. Ми також хотіли мати свою власну стратегію, яка була б затверджена Президентом України, для того, щоб забезпечити інституційну сталість і спроможність органу, і дати йому чіткі вказівки від Глави держави, як він повинен працювати, щоб це не залежало від персоналій чи інших моментів. Допоки триває тимчасова окупація має бути певна модель роботи. Ну і, безумовно, серед пріоритетів для нас завжди було, є і буде питання захисту корінного кримськотатарського народу і ми завжди хочемо на цьому треку якомога більше зробити. Тут у нас є вже певні непогані речі про які варто говорити” – наголосив Антон Кориневич.

Постійний Представник акцентував присутнім на тому, що Президент України Володимир Зеленський вже підписав ряд указів, які стосуються деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та участі у цих процесах корінного кримськотатарського народу. Перший — про День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, підписаний 26 лютого 2020 року, далі – про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, підписаний 26 лютого 2021 року в День спротиву окупації АР Крим та міста Севастополя, якими, серед іншого Президент доручив Кабінету Міністрів Україні розробити стратегію розвитку кримськотатарської мови. Через місяць, 24 березня, — третій Указ, який стосується введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня про затвердження Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території АРК та міста Севастополя. 13 квітня — четвертий указ по Криму — про пріоритетні напрями діяльності Представництва Президента в Автономній Республіці Крим, яким затверджено Стратегію діяльності Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим.

“Я думаю, що всі ці речі сприяють тому, щоб рішення по відповідному законопроєкту було позитивним. По цьому законопроєкту вже є позитивні рішення кількох комітетів Верховної Ради, цей проєкт буде слухатися сьогодні на Комітеті з питань прав людини, деокупації та реінтеграції, тож ми сподіваємося, що до установчого саміту Кримської платформи 23 серпня Україна зможе сказати, що в неї є цей закон”, – зазначив Постійний Представник.
Він наголосив, що законопроєкт, який готується до прийняття, має рамковий характер, є “не крапкою, а комою”.
“Безумовно, ми будемо і далі рухатися у напрямку забезпечення прав корінного кримськотатарського народу. У нас є певні ідеї і напрацювання, звичайно, у координації з представницьким органом кримськотатарського народу – Меджлісом”, – підсумував Антон Кориневич.

Своєю чергою Ігор Яременко – заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наголосив:
“Цей рамковий законопроєкт задає певну тенденцію і описує певні загальні зобов’язання держави стосовно корінних народів, по захисту і розвитку корінних народів в Україні. Наше міністерство, після приходу нової команди, досить активно приділяє увагу тематиці корінних народів. Ми працюємо в багатьох напрямках і з точки зору підтримки мови кримськотатарського народу, щодо якої була відповідна концепція і ми працюємо над планом її реалізації. Це і питання, пов’язані з затвердженням алфавіту кримськотатарської мови на основі латинської графіки. Ми звичайно говоримо про підтримку кримськотатарського мовлення, зокрема, у цьому році вперше отримав таку підтримку телеканал “Лялє”. Ми запустили сайт нашого міністерства кримськотатарською мовою. Працюємо у напрямку забезпечення житлом представників кримськотатарського народу, зокрема підписали відповідну угоду з Туреччиною на будівництво. Ну і останнє -це марафон, який був запущений днями щодо наповнення Вікіпедії статтями кримськотатарською мовою. Я думаю, що це наочна реалізація того, що має бути насправді зроблено для розвитку і реалізації законопроєкту після його ухвалення, хоча ми це робимо, не чекаючи голосування у Верховній Раді. Ми сподіваємось, що невдовзі законопроєкт буде винесено на розгляд і проголосовано”.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров підкреслив: “Ми нарешті можемо отримати, бо ще закон не схвалено, а я дуже сподіваюсь, що він буде схвалений, ефективний інструмент, завдяки якому будемо збалансовано відбудовувати українське суспільство і в першу чергу сприяти його згуртованості в усталену політичну націю”.

Очікуємо, що Верховна Рада України якнайшвидше розгляне відповідний законопроєкт та схвалить його.