Навіть після років під контролем окупантів, Крим не втрачає голосу. Незважаючи на арешти, допити й постійний тиск — він тримається. Українська мова все ще звучить на вулицях півострова, національна ідентичність живе в серцях людей, а культура — передається в родинах попри всі спроби її знищити. Жителі Криму щоденно чинять тихий, але впертий спротив — усвідомлено, з ризиком для себе, та з глибокою вірою в правду, гідність і свою українську належність.

У рамках спецпроєкту #рух_спротиву, у співпраці з Центром національного спротиву, ми розповідаємо історії тих, хто не дозволяє ворогу витерти українську присутність із нашої землі.

Окупаційна адміністрація намагається витравити будь-які згадки про Україну: зникають національні символи, закриваються українські школи, а за мову й позицію переслідують. Закон про “дискредитацію армії рф” став інструментом придушення будь-якої незгоди. Та попри це, півострів не мовчить.

Кожен акт спротиву — чи то малюнок, листівка, або слово, написане на стіні — частина великої мережі опору. Нижче — приклади останніх проявів цієї боротьби:

• Окупаційний “суд” оштрафував жителя Севастополя на 45 тисяч рублів за сфальсифікованими звинуваченнями у нібито “дискредитації збройних сил рф” через коментарі у соціальних мережах з негативними оцінками дій окупантів.
• Місцеву мешканку окупанти засудили до двох років умовного позбавлення волі з випробувальним терміном на такий самий строк та забороною адмініструвати вебресурси за звинуваченнями у критиці окупантів в соціальних мережах.

Підпільний опір у тимчасово окупованому Криму вже давно вийшов за межі окремих виявів протесту — це скоординований і злагоджений рух, який особливо активізувався після 2022 року. Сформувалася міцна спільнота громадян, які діють обдумано, системно та сміливо. Вони поширюють достовірну інформацію, фіксують злочини окупантів, проводять ненасильницькі акції та передають важливі дані українським військовим. Кожна їхня дія — це чіткий меседж: Крим не здався, Крим бореться, Крим — невід’ємна частина України.

• Агенти руху “АТЕШ” не припиняють активну протидію окупаційним військам на півострові. Цього тижня вони провели розвідку Балаклавської бухти та зафіксували розчищення території біля входу до колишньої підземної бази підводних човнів (об’єкт 825 ГТС): демонтовано бар’єри, прибрано сміття, вхід у штольню відкрито. Також помічено активність у прилеглих будівлях, що може свідчити про підготовку об’єкта до повторного використання як сховища боєприпасів, укриття для морських дронів або командного пункту. Крім того, агенти виявили спроби заглушення зв’язку біля аеродрому біля міста Саки з метою спроби захисту від ударів Сил Оборони України.
• Діяльність руху спротиву “Жовта стрічка” не згасає — навпаки, вона набирає нових обертів. Учасники ініціативи невтомно повертають знаки свободи у повсякденність окупованого Криму: розміщують протестні листівки, вивішують жовті стрічки, залишають на стінах гасла, які не дають забути правду. Це — не просто символіка, а спосіб формувати простір, у якому незмінно лунає: “Крим — це Україна”.
• Жіноча ініціатива “Зла Мавка” продовжує фіксувати реальність окупації не лише у цифрах чи фактах, а в емоціях і щоденному досвіді людей. Через тексти, мистецькі інтервенції, візуальні образи вони зривають завісу мовчання, яку намагається нав’язати ворог. Це — м’яка, але безкомпромісна відсіч інформаційній темряві.
• Учасники руху “Кримські бойові чайки” продовжують виконувати стратегічно важливу роботу — глибокий аналіз, документування злочинів, виявлення посіпак окупаційного режиму. Їхня діяльність — це системна, кропітка праця задля фіксації правди й підготовки до моменту, коли настане час відповідальності. Це — розумовий фронт, що підсилює загальний опір.

Станом на 23 червня 2025 року, щонайменше 221 особи перебувають за ґратами через політично мотивовані переслідування з боку російської окупаційної адміністрації. Серед них — 133 кримські татари, яких звинувачують у надуманих “злочинах”, таких як “тероризм”, “екстремізм” або “державна зрада”. Ці репресії є частиною масштабної стратегії окупантів, спрямованої на придушення будь-якого спротиву, обмеження основоположних прав і витіснення корінного народу з півострова. В’язнів катують, психологічно тиснуть, ізолюють від світу. Та навіть у таких нелюдських обставинах вони не втрачають внутрішньої сили — залишаючись символами гідності, стійкості й боротьби за свободу. Останні події лише підкріплюють ці свідчення:

• ФСБ рф затримала мешканця Севастополя за коментар у соціальних мережах, де той підтримав дії Сил Оборони України по силах окупаційних військ у Криму та росії. Окупанти затримали його, вилучили комп’ютер, а також незаконно відкрили кримінальну справу. Чоловіку загрожує 7 років ув’язнення.
• Силовики окупаційної адміністрації затримали мешканця Алушти Ігоря Качурця за сфальсифікованими звинуваченнями у нібито зйомці роботи протиповітряної оборони окупантів та передачу цих даних Україні та коментарях у соціальних мережах з засудженням дій окупаційних військ. Справу скеровано до “суду”.
• Окупанти затримали 44-річного мешканця Сімферопольського району за звинуваченням у нібито передачі інформації про транспортну інфраструктуру та місця розташування військових об’єктів Службі безпеки України. 
• Російське фсб затримала двох мешканців Криму за сфабрикованими звинуваченнями у нібито “державній зраді”, зборі та передачі фото- і відеоматеріалів об’єктів критичної інфраструктури, а також техніки окупаційних військ представникам Служби безпеки України. Справи скеровано до “суду”.

Рух опору в тимчасово окупованому Криму не лише зберігається — він зростає й набирає сили. Це чітко видно по тому, як посилюється тиск з боку окупаційної адміністрації. За даними на 26 червня 2025 року, вже зафіксовано щонайменше 1435 випадків передачі матеріалів за статтею 20.3.3 КпАП рф до так званих “судів” та інших репресивних структур. У 1236 справах вже винесено штрафи або прийнято зведені рішення, ще 95 — у процесі розгляду. За статевою ознакою: 607 постанов (49,1%) винесено проти жінок, 628 (50,9%) — проти чоловіків. Особливо вражає ситуація в Армянську: лише за перше півріччя 2025 року там відкрито 148 справ, що становить половину від усіх проваджень (296), які надійшли до окупаційних “судів” у Криму за цей час.

Ми щиро дякуємо всім, хто, попри страх, тиск і ризик, зберігає вірність Україні. У кожному жесті — символ сили: в українському слові, стрічці на сумці, написі на стіні, пості у соцмережах. Ці, на перший погляд, дрібниці — це щоденна боротьба, це сигнал: ми тут, ми не скорилися.

Під загрозою штрафів, обшуків, арештів — кожен прояв незгоди стає актом мужності. Ви — наша гордість. Крим чинить опір.