Навіть після років тиску, репресій і систематичних переслідувань жителі тимчасово окупованого Криму не втратили зв’язку з Україною. Вони зберігають власну ідентичність, не відмовляються від мови й культури, і щоденно — попри загрозу арештів і обшуків — обирають спротив. Це не просто жест мужності — це шлях до звільнення Криму. Бо поки триває спротив, триває й надія.

У межах нашої рубрики #рух_спротиву, спільно з Центром національного спротиву (теґ), продовжуємо ділитись історіями кримчан, які чинять спротив і розвінчують російські міфи.

Окупаційна адміністрація в Криму цілеспрямовано знищує будь-які прояви української приналежності. За державний герб, українську мову чи просто за правду — обшуки, затримання, кримінальні справи. Із 2022 року активно застосовується стаття про “дискредитацію збройних сил рф” — як репресивний механізм для боротьби з незгодними. Протидія окупації стає злочином, а сам спротив — частиною щоденної боротьби за свободу. Протягом останнього тижня зафіксовано такі випадки:

• Окупаційний “суд” засудив 66-річну мешканку Севастополя до 16 років колонії суворого режиму та штрафу у 200 тисяч рублів за сфальсифікованими звинуваченнями у нібито співпраці зі спецслужбами України та передачі інформації про військові об’єкти окупаційних військ.
• У Сімферополі окупаційний “суд” засудив місцевого мешканця до 20 років ув’язнення та штрафу у 50 тисяч рублів за обвинуваченням у нібито передачі даних про переміщення окупаційних військ Силам Оборони України через встановлену на балконі будинку камеру.
• Окупанти засудили мешканку Ялти до 16 років колонії суворого режиму за звинуваченнями у нібито переказі коштів на підтримку Сил Оборони України для придбання ударних безпілотників.
• Окупанти винесли вирок мешканцю Криму, засудивши його до 20 років колонії суворого режиму за нібито співпрацю з українською розвідкою.

Щоденний опір окупаційному режиму — це не лише справа хоробрих індивідів, а результат злагоджених дій розгалужених підпільних ініціатив, що активізувалися після початку широкомасштабного вторгнення росії у 2022 році. Ці мережі не лише протистоять інформаційно — вони поширюють агітаційні матеріали, організовують акти мирного спротиву, збирають дані про пересування ворога та передають розвідку українським військовим. Завдяки їхній непохитності Крим залишається простором спротиву, що щодня заявляє про незламність України.

• Агенти руху “АТЕШ” послідовно продовжують операції проти окупаційних сил у Криму. Під час розвідки бухти Південна в окупованому Севастополі зафіксовано великий десантний корабель “Константин Ольшанський”, захоплений росією під час окупації Криму у 2014 році, а також судна забезпечення 205-го загону Центру матеріально-технічного забезпечення ЧФ РФ. За даними агентів, захоплене українсьске судно використовується як “донор” запчастин для флоту окупантів. Окрім того, після масованих атак українських Сил оборони посилено патрулювання периметрів аеродромів у Саках, Джанкої та Гвардійському, а також активізовано роботу розрахунків ППО окупаційних військ. 
• Рух спротиву “Жовта стрічка” продовжує нарощувати свою присутність навіть під тиском окупаційних структур. Учасники виводять на вулиці українські символи: розклеюють листівки, малюють гасла, обв’язують жовтими стрічками публічні місця. Вони очищують простір від ворожих наративів, наносять нові знаки спротиву та тримають моральну планку незламності. Кожен їхній крок — промовисте нагадування: Крим — це Україна.
• Жіноча ініціатива “Зла Мавка” веде щоденний літопис життя під окупацією. Її учасниці фіксують прояви тиску, настрої в суспільстві, страхи, але й надії, які живуть серед мешканців Криму. Вони залишають графіті, вивішують банери та розміщують протестні повідомлення там, де цього найменше очікують. Їхня активність — це постійний виклик системі контролю, що демонструє: гідність не підкорити.
• Учасники руху “Кримські бойові чайки” працюють як розвідувальна й аналітична ланка опору: ідентифікують російських військових злочинців та колабораціоністів-співучасників злочинів, документують факти, збирають свідчення та аналізують репресивні механізми. Їхня діяльність — це не лише збір доказів, а й дослідження форм громадянського спротиву. Їхня мета — зафіксувати правду і закласти основу для притягнення відповідальності.

Станом на 27 травня 2025 року щонайменше 222 особи перебувають у незаконному ув’язненні під контролем російської окупаційної влади, серед них — 133 представники корінного кримськотатарського народу. Їх бездоказово звинувачують у “тероризмі”, “екстремізмі”, “держзраді” та інших сфальсифікованих злочинах у рамках системної кампанії репресій, спрямованої на придушення спротиву, знищення свобод і витіснення кримськотатарської ідентичності. Попри катування, ізоляцію та постійний тиск, українські політв’язні не здаються — і саме ця стійкість є переконливим свідченням сили духу та прагнення до свободи. Показові приклади цьому — нещодавні події:

• Окупанти затримали 53-річного жителя Євпаторійського району за сфальсифікованими обвинуваченнями у нібито співпраці з українськими спецслужбами та передачі українській розвідці даних про розташування фортифікаційних споруд, особового складу та військової техніки окупаційних військ.
• У тимчасово окупованому Севастополі представники ФСБ рф незаконно затримали двох місцевих мешканок. Жінкам інкримінують надумані звинувачення у нібито передачі інформації про розташування військових об’єктів окупантів та візуальне спостереження за ними.
• Російські спецслужби незаконно затримали мешканця Феодосії за сфальсифікованими звинуваченнями у нібито підготовці теракту проти окупаційних військ у Севастополі.
• Силовики окупаційної адміністрації затримали мешканця Ялти за коментарі в соціальних мережах, де він критикував дії окупантів, а також висловлював підтримку Збройним Силам України.
• У Севастополі окупанти затримали 42-річну жінку та її 24-річну доньку за сфабрикованими звинуваченнями у нібито  “державній зраді” та співпрацю з Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України.

Зростання громадянського спротиву окупації в Криму відображається у стабільному збільшенні кількості адміністративних проваджень за ст. 20.3.3 КпАП рф — за нібито “дискредитацію збройних сил рф”. Станом на 4 червня 2025 року на території тимчасово окупованого півострова зафіксовано 1382 випадки передачі відповідних матеріалів до так окупаційних “судів”та інших органів окупаційної адміністрації. У 1218 випадках винесено постанови про накладення штрафів або ухвалено сукупні рішення в межах інших справ; 61 провадження все ще перебуває на розгляді. За статевою ознакою: 597 постанов (49 %) стосуються жінок, 620 (51 %) — чоловіків.

Щиро дякуємо всім, хто, перебуваючи на тимчасово окупованих територіях, залишається відданим Україні, чинить спротив, говорить правду та не піддається страху. Попри постійну небезпеку арештів, обшуків, катувань і повного контролю, ці люди щодня доводять: окупація — це не вибір, а тимчасово нав’язана насильницька реальність. Крим був і лишається Україною — не тільки відповідно до міжнародного права, а й завдяки свідомій позиції його жителів. Кожен акт непокори — від слова українською до забороненого символу чи повідомлення — наближає день свободи. Пам’ятаємо й підтримуємо кожного, хто не мовчить. Слава Україні!