Крим не припиняє чинити спротив, попри роки окупації. Репресії, масові обшуки та постійний тиск не змогли зламати рішучість його мешканців. Українська мова звучить на півострові, національна свідомість зберігається в родинах, а традиції живуть у спогадах і розповідях. Щодня кримчани чинять спротив — тихо, але впевнено, обираючи правду, гідність і вірність своїй ідентичності.

У межах спеціального проєкту “#рух_спротиву” спільно з Центром національного спротиву ми висвітлюємо історії тих, хто не дозволяє загарбнику стерти українську присутність на кримській землі.

Окупаційна адміністрація послідовно нищить усе, що пов’язане з Україною: закриває україномовні школи, зневажає культурну спадщину, переслідує навіть за незначний прояв незгоди. Так званий “закон про дискредитацію армії рф” перетворився на знаряддя придушення свободи слова та думки.

Кожен акт спротиву — напис на стіні, листівка чи інша дія — це внесок у спільну мету: звільнення Криму від російських окупантів. 

• Окупаційний “суд” оштрафував на 300 тисяч рублів директора клубу “Атмосфера” в селі Піщане Бахчисарайського району за відтворення діджеєм закладу пісні “Гуляночка” у виконанні Вєрки Сердючки, яка містить рядок “Ще не вмерла Україна”. 

Сьогодні спротив у тимчасово окупованому Криму вже не обмежується поодинокими проявами незгоди — він переріс у скоординований рух, що набув нового масштабу після повномасштабного вторгнення росії у 2022 році. На півострові діє міцна підпільна мережа — спільнота людей, які, попри всі небезпеки, діють згуртовано й не втрачають волі до спротиву.

Ці люди ведуть боротьбу в інформаційному просторі, фіксують воєнні злочини, організовують мирні форми опору та передають важливі дані Силам оборони України. Їхні дії — це не просто прояви відваги, а чіткий сигнал: “Крим не здався і не мовчить”.

Кожен їхній крок — це доказ того, що боротьба триває. Це голос півострова, який промовляє: “Ми не скорилися, ми тримаємось, ми — частина вільної України”.

• Активісти руху “АТЕШ” невпинно відстежують дії окупантів у Криму. Зокрема, цього тижня у Севастополі ними були зафіксовані переміщення мобільних вогневих груп окупаційних військ, а також одну з військових баз в центрі міста. Також у Севастополі агенти виявили секретну радіолокаційну роту ППО окупантів з РЛС 55Ж6У “Небо” у їхньому складі.
• Рух “Жовта стрічка” не припиняє свою діяльність на тимчасово окупованому Кримському півострові. Активісти продовжують залишати знаки спротиву: антиокупаційні листівки, жовті стрічки на стовпах, огорожах, зупинках, а також написи на фасадах і тротуарах. У різних містах ці символи з’являються біля адміністрацій, шкіл, ринків — там, де їх добре видно. Кожну таку акцію фіксують та поширюють через медіа, соцмережі та архівні платформи. Це — пряме нагадування окупантам: “Ви тут чужі”.
• Жіноча ініціатива “Зла Мавка” зосереджує свої зусилля на збереженні голосів кримчан. Вони збирають свідчення про обшуки, допити, зникнення людей, постійний тиск і контроль. Ці історії перетворюються на ілюстрації з цитатами, аудіоесе та короткі відео. Активістки організовують онлайн-виставки, де крізь мистецьку призму показують повсякденне життя під окупацією — особливо з точки зору жінок. Їхня місія — донести правду й чинити опір дезінформації, яка намагається її стерти.
• Група “Кримські бойові чайки” спеціалізується на зборі та аналізі інформації про дії окупаційної адміністрації.. Вони фіксують переміщення техніки, розташування військових об’єктів, встановлюють особи колаборантів — від місцевих чиновників до силовиків. Активісти формують бази зрадників, опрацьовують документи, отримують чутливі дані. Частину цієї інформації передають українським спецслужбам, іншу — публікують у звітах для суспільства.

Станом на 30 липня 2025 року щонайменше 220 осібу утримують під вартою через політично мотивовані переслідування, організовані окупаційною адміністрацією росії в Криму. Серед них — 133 представники корінного кримськотатарського народу, яких безпідставно звинувачують у “тероризмі”, “екстремізмі” або “державній зраді”. Такі репресії є елементом цілеспрямованої політики, що має на меті придушення спротиву, обмеження базових прав і витіснення корінного народу з його землі.

Ув’язнені перебувають в умовах ізоляції, тортур та постійного морального тиску. Однак навіть у цих жорстоких обставинах вони не відступають від власних переконань і залишаються вірними своїй гідності й національній ідентичності. Їхня витримка перетворилася на символ спротиву — це приклад незламності духу та прагнення до свободи.

Події останнього часу лише підтверджують цю рішучість і силу внутрішньої волі.

• Силовики окупаційної адміністрації затримали 34-річного Павла Короткого, діджея клубу “Атмосфера” в селі Піщане Бахчисарайського району за відтворення пісні “Гуляночка” у виконанні Вєрки Сердючки, яка містить рядок “Ще не вмерла Україна”. Проти Короткого та директора закладу склали адміністративні протоколи, матеріали передані до підконтрольного “суду”.
• Окупанти затримали 23-річного місцевого мешканця за сфальсифікованими звинуваченнями у нібито “участі в українському підпіллі”. Справу скеровано до “суду”, затриманому загрожує до 20 років позбавлення волі.
• У Євпаторійському районі окупанти затримали 46-річного мешканця за коментарі у соціальних мережах, де той критикував дії окупаційних військ та підтримував Україну. Окупанти змусили чоловіка просити вибачення на камеру, на нього складено протокол, справу скеровано до “суду”

Попри тривалу окупацію, рух спротиву в Криму не лише не згасає, а й розвивається — він стає більш згуртованим, організованим і помітним. Про це свідчить зростання масштабів репресій з боку окупаційної адміністрації. Станом на 17 липня 2025 року зафіксовано щонайменше 1472 справи, передані до так званих “судів” за статтею 20.3.3 КпАП рф — статтею, яка використовується для придушення вільної думки та громадянської активності.

У 1340 випадках вже винесено вироки — здебільшого штрафи або інші форми покарання. Ще 55 справ залишаються відкритими. Гендерний розподіл серед переслідуваних майже однаковий: 683 жінки (51%) та 656 чоловіків (49%). Особливо тривожною є ситуація в Армянську — лише за перші шість місяців 2025 року там відкрито 164 справи, що становить половину всіх таких проваджень у Криму за цей період.

Ми щиро вдячні кожному, хто продовжує чинити опір — попри постійну небезпеку. Кожне слово, кожна стрічка, кожен жовто-блакитний штрих — це знак, що говорить: “Ми не зникли. Ми не мовчимо. Ми тримаємось”.

Коли навіть звичайний допис у мережі або синьо-жовта деталь можуть призвести до штрафу, обшуку чи арешту, — це не просто дія, це прояв великої відваги. Ви — серце спротиву. Крим не скорився. Крим бореться. Крим — це Україна.