Захід був присвячений темі депортації українських дітей росіянами, стиранню національної ідентичності дітей в окупації та ролі тимчасово окупованого Криму як майданчика, на якому Росія випробовувала механізми мілітаризації та індоктринації. Спікери дискусії: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, голова правління Української мережі прав дитини Дар’я Касьянова, директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова, керівниця Координаційного центру розвитку сімейного виховання та піклування про дітей Ірина Тулякова та Валерія Сидорова, дитина, яку повернули після примусового переселення в окупований Крим.
Дмитро Лубінець подякував іноземним учасникам конференції за візит в Україну у цей складний час. Він зазначив, що Росія депортує українських дітей ще з 2014 року, а станом на 21 листопада відомо про 19 546 депортованих дітей.
“Але це не остаточне число, росіяни ніколи й нікому не розкривали даних про українських дітей. На тимчасово окупованих територіях проживає півтора мільйона українських дітей, і ми не знаємо, скільки з них депортовано. Але Росія робить це кожен день. Окрім депортацій, Російська Федерація вчиняє так звану заміну ідентичності: на дітей тиснуть з вимогою використовувати російську мову та ідентифікувати себе як росіян. Це одна з ознак геноциду. Саме з цього приводу міжнародний суд видав два ордери на арешт для Володимира Путіна та російського дитячого омбудсмена”, — Дмитро Лубінець.
Також Омбудсмен нагадав про процес мілітаризації українських дітей в окупації, де всі хлопці та дівчата зобов’язані стати членами російських мілітарних організацій.
Дар’я Касьянова наголосила, що вже у березні 2022 року було перше звернення від названих батьків з Маріуполя, коли 12 дітей були викрадені росіянами з санаторію. У квітні на зв’язок вийшов один з хлопців, і повідомив, що вони знаходяться в окупованому Донецьку і їх готують відправляти у Росію. Тільки у червні 2022 року нам вдалося забрати цих дітей.
“Станом на сьогодні ми повернули 200 дітей, це небагато, але я хочу сказати про роль Криму, починаючи з 2014 року багатьом сім’ям запропонували переїхати до окупованого Криму з Донеччини та Луганщині, оскільки там було нібито безпечніше. Але вже у серпні 2014 року ми дізналися, що цих дітей вивозили на територію Росії, забирали документи й у них не було можливості повернутися. Також на 2014 рік в Криму та місті Севастополі перебувало 4 тисячі дітей в інтернатах, і їх ми теж не можемо повернути, попри наявність у деяких родичів на вільній території України”, — Дар’я Касьянова.
Альона Луньова зазначила, що Крим від 2014 року став майданчиком для випробування механізмів мілітаризації окупованих територій.
“Російські мілітарні організації існують, щоб у майбутньому використовувати українських дітей у війні проти України. Політики, які Росія використала у Криму, на сьогодні поширені на інші окуповані території: примусове громадянство, мілітаризація, культурна політика зросійщення тощо. Факти депортації були й у 2014, але ми й світ не звертали на це увагу. Ми маємо вивчати ці механізми та політики”, — Альона Луньова.
Вона також підкреслила, що сьогодні росіяни вже виховують українських дітей на тимчасово окупованих територіях.
Ірина Тулякова наголосила, що найважливіша задача — це відновити поверненим дітям відчуття дому.
“Процес реінтеграції кожної дитини може відбуватися не рік і не два. Кожна дитина потребує допомоги психологів та соціальних працівників. Немає однакових випадків, вони всі унікальні у кожної дитини є свої потреби. Найважливіша задача — щоб всі повернені діти відчували нашу допомогу”, — зауважила Ірина Тулякова
Валерія Сидорова розповіла, як після 24 лютого 2022 року неповнолітньою була вивезена з Нової Каховки в окупований Крим та перебувала певний час в одному з “таборів для перевиховання”.
Учасники дискусії згадали про державну програму з повернення дітей Bring Kids Back UA і наголосили, що держава за підтримки міжнародної спільноти має докласти всіх зусиль, щоб повернути депортованих українських дітей додому. Також була згадана Стратегія когнітивної деокупації Криму, у якій Представництвом Президента України в АР Крим та іншими стейкхолдерами були напрацьовані механізми повернення мешканців окупованих територій в українській інформаційний та культурний простори після деокупації.