24 вересня у Нью-Йорку, на полях Генеральної Асамблеї ООН, відбудеться П’ятий саміт Кримської платформи. Символізм цієї події очевидний: в рік, коли ООН відзначає свою 80-ту річницю, міжнародна спільнота знову збиратиметься довкола питання, яке безпосередньо стосується основних принципів Статуту — непорушності кордонів, права народів на самовизначення і недопустимості агресії. Саміт у такому форматі стає не просто дипломатичним майданчиком, а демонстрацією того, що глобальний порядок тримається лише тоді, коли світ спільно реагує на виклики та дії держав, які свідомо порушують міжнародне право.
23 серпня 2021 року у Києві за ініціативи Президента України Володимира Зеленського відбувся Інавгураційний саміт Кримської платформи. Участь у ньому взяли 47 держав та міжнародних організацій. Цей день став новою віхою у міжнародних зусиллях щодо деокупації українського Криму, підтвердивши, що питання півострова не може бути заморожене чи забуте. Водночас Росія, прагнучи помститися, здійснила показову розправу — незаконно затримала та згодом засудила заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла.
Попри повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році, Другий саміт відбувся — цього разу у змішаному форматі. Президент Польщі Анджей Дуда приїхав до Києва особисто, а лідери багатьох держав долучилися онлайн. У центрі уваги були питання безпеки, посилення санкційного тиску, звільнення полонених та підтримка українського народу. Важливим стало й те, що Кримська платформа у 2022 році суттєво розширила свою географію: до саміту вперше долучилися країни Африки та Латинської Америки. Це мало принципове значення, адже показало — питання Криму виходить далеко за межі європейського чи євроатлантичного контексту. Воно є тестом на справедливість для всіх держав світу: чи готові вони відстоювати міжнародне право і суверенітет незалежних країн, навіть якщо агресор намагається диктувати нові “правила гри”.
Третій саміт Кримської платформи, проведений у Києві в серпні 2023 року, став знаком особливої солідарності. Попри загрозу обстрілів, делегації з усього світу прибули особисто, аби підтвердити свою відданість суверенітету й територіальній цілісності України. Цей крок мав величезне символічне значення: підтримка не на словах, а вчинками.
Четвертий саміт 2024 року продовжив зміцнювати коаліцію навколо деокупації Криму. Учасники ухвалили спільну заяву, де підкреслили важливість міжнародного права та наголосили, що без звільнення півострова неможливий справедливий і тривалий мир. Особливу увагу приділили питанням безпеки у Чорному морі та захисту прав людини в окупованому Криму.
Ми вдячні всім країнам, які зберігають чітку та стійку позицію: Крим – це Україна. За чотири роки Кримська платформа об’єднала понад 60 країн та міжнародних організацій, перетворившись на унікальний для України дипломатичний інструмент. Глобальна підтримка не дозволяє Росії звести свою агресію до “регіональної справи” чи нав’язати світові байдужість до злочинів, які вона скоює в окупованому Криму
П’ятий саміт Кримської платформи — це ще один шанс нагадати: Крим був і залишається невід’ємною частиною України, а держава-окупант має понести відповідальність за всі злочини.
Настав час серйозних рішень задля підтримання міжнародного миру та безпеки, захисту на практиці цілей і принципів Статуту ООН, забезпечення справедливості для порушників міжнародного права.
Україна як ніхто інший знає, що мир не можна сприймати як належне. Мир може бути зруйнований агресором за одну мить, а його відновлення бути дуже важким та тривалим.