На третьому вебінарі з серії тих, що присвячені перехідному правосуддю задля переходу України від війни до сталого миру, обговорювали питання застосування міжнародного гуманітарного права (далі – МГП), поняття збройних конфліктів та їх класифікацію.
Антон Кориневич розповідав, чим відрізняється міжнародний збройний конфлікт від неміжнародного, говорив про співвідношення сучасних класифікацій конфліктів («гібридні», «інформаційні», «економічні» війни) з категоріями, передбаченими МГП, а також визначив, що відбувається у Криму і на Донбасі з точки зору МГП.
Міжнародне гуманітарне право (МГП), або як його ще називають право збройних конфліктів, право війни застосовується лише до ситуацій збройних конфліктів. Це сукупність міжнародно-правових норм і принципів, які регулюють захист жертв війни, а також обмежують методи і засоби ведення війни.
Класичне на сьогодні визначення збройного конфлікту міститься у п. 70 Рішення Апеляційної палати Міжнародного кримінального трибуналу для колишньої Югославії у справі Душко Тадіча від 2 жовтня 1995 року:
“… ми вважаємо, що збройний конфлікт існує тоді, коли має місце застосування збройної сили між Державами або тривале збройне насильство між урядовими силами та організованими збройними групами, або між такими групами в межах Держави. Міжнародне гуманітарне право застосовується з часу початку таких збройних конфліктів і виходить за межі припинення військових дій, поки не буде укладено мир; або, у випадку внутрішніх конфліктів, поки не буде досягнуто мирного вирішення конфлікту. До того моменту міжнародне гуманітарне право продовжує діяти на всій території ворогуючих Держав або, у випадку внутрішніх конфліктів, всій території, підконтрольній одній стороні, незалежно від того, чи ведуться там фактичні бої.”
Уже більше 6 років міжнародне гуманітарне право актуальне для мільйонів громадян та громадянок України, які стали жертвами збройної агресії Росії, тому важливо розуміти механізми застосування МГП. Особливу вагу має кваліфікація збройного конфлікту.
«На Донбасі наявний міжнародний збройний конфлікт. Адже ще на початку подій на Донбасі Російська Федерація здійснювала загальний контроль над організованими збройними угрупуваннями так званих «ЛНР/ДНР». І станом на сьогодні Офіс Прокурора Міжнародного кримінального суду дійшов висновку про подвійну кваліфікацію, що на Донбасі мав місце неміжнародний збройний конфлікт, починаючи з 30 квітня 2014 року, до нього доєднався міжнародний збройний конфлікт найпізніше з 14 липня 2014 року», – зазначив під час лекції Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич.
Кваліфікація визначає момент настання умов, за яких починає працювати “право війни”. Також вона окреслює конкретні норми МГП, які будуть застосовані, оскільки об’єм норм буде залежати від того, чи кваліфікується збройний конфлікт як міжнародний, чи як неміжнародний.
«Окупація – це завжди міжнародний збройний конфлікт, тому що окупантом може бути лише суверенний суб’єкт міжнародного права – держава. Стаття 2, спільна для Женевських Конвенцій 1949 року говорить, що Конвенції також застосовуються в усіх випадках часткової або повної окупації території Високої Договірної Сторони, навіть якщо цій окупації не чиниться жодний збройний опір. Тому ситуація в Криму – це 100-відсоткова окупація. Інших точок зору просто бути не може», – наголосив Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич.
Презентацію до вебінару Антона Кориневича «Міжнародне гуманітарне право. Збройні конфлікти» можна завантажити ТУТ.
Співорганізаторами вебінарів є Українська Гельсінська спілка з прав людини у партнерстві з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим.
Довідково: Національна модель перехідного правосуддя задля захисту прав людини в умовах подолання наслідків збройного конфлікту на території України наразі розробляється робочою групою з питань реінтеграції ТОТ Комісії з питань правової реформи при Президентові України.