Щороку у третій четвер травня в Україні відзначають День вишиванки. Його у 2006 році започаткували студенти Чернівецького університету.
Водночас це і день, який є нагадуванням про своє коріння та історію, яку з 2014 року намагається переписати та стерти росія. Після повномасштабного вторгнення вишиванка стала символом боротьби, а цей день набув широкої популярності серед українських громад за кордоном.
Крим також вирізняється багатством традицій. До 2014 року півострів щороку наповнювався атмосферою Дня вишиванки – там проводили виставки, флешмоби та різноманітні акції, що об’єднували людей навколо української культури.
Видатною майстринею української вишивки була Віра Роїк. Народжена на Полтавщині, вона з 1952 року пов’язала своє життя з Кримом, де активно розвивала і популяризувала українське мистецтво вишивки. Роїк створювала гуртки, викладала у школах Сімферополя, брала участь у міжнародних виставках, утверджуючи українську традицію на світовій арені. Згодом вона заснувала Кримську школу української вишивки. Її майстерність була унікальною – вона володіла близько 300 техніками вишивання народів світу.
Водночас Крим має і власний унікальний кримськотатарський орнамент — Орьнек. Це не просто візерунок, а цілісна система символів, що відображає культурну пам’ять народу та його генетичні зв’язки з різними етносами. Поєднання елементів у ньому формує особливу композицію, здатну розповісти цілу історію.
У 2021 році Орьнек офіційно включили до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Це стало вагомим елементом захисту ідентичності кримськотатарського народу від російського культурного загарбання. Подібно до української вишиванки, Орьнек є невід’ємною частиною повсякденного життя: він прикрашає одяг, побутові речі та ювелірні вироби, а його мотиви дбайливо передаються з покоління в покоління.
Сьогодні вишиванка є не лише елементом традиційного одягу, а й символом ідентичності, пам’яті та спротиву. Вона об’єднує українців у різних куточках світу, нагадуючи про спільне коріння та силу культури, яку неможливо знищити.