Нижче публікуємо частину сьогоднішнього виступу незаконно затриманого ще у травні 2018 року співкоординатора громадського руху “Кримська солідарність” Сервера Мустафаєва перед російським Апеляційним військовим судом (м. Власіха, Московська обл, РФ):

«Як у цих стінах, у яких ми опинилися, можна донести до відповідних відомств та органів, які уповноважені наглядати, контролювати та припиняти злочинну недбалість співробітників та адміністрації СІЗО? Як суд у понеділок сказав, це суто внутрішні справи СІЗО й оскаржити ви можете їх у встановленому законом порядку або зверненням до наглядових органів, прокуратури, а також зверненнями до місцевих судів тощо.

Річ у тому, що 10 числа мною вкотре були подані заяви про те, що я запрошую в СІЗО прокурора з нагляду за дотриманням закону при виправних установах. Запросив представника Громадської наглядової комісії, Уповноваженого з прав людини, щоб вони просто відвідали СІЗО і безпосередньо нас, нашу камеру, і почули всі ті проблеми, які унеможливлюють умови утримання в цьому пенітенціарному закладі, у СІЗО №3 міста Новочеркаська Ростовської області. Тут немає води, антисанітарія, течуть стіни, стеля, прогнили підлоги, гризуни та миші псують одяг і ті продукти, які є. Свинина стала щоденним раціоном, який не може вживати мусульманин, тому залишається голодним протягом кількох днів, а то й тижнів. Як не виводяться на прогулянки, не відвідуються лазні, не надається медична допомога, як тижнями не дають людям купатися.

Я написав ці заяви, в черговий раз, і тому, що радив суд. Я і в суді це говорив, що ці заяви просто знищуються і нікуди не виходять. І ось сьогодні до мене знову прийшов представник спецчастини СІЗО, який повідомив, що до нього не надійшло жодних заяв, вихідні номери він мені не може повідомити, оскільки заяв не надійшло.

Я кажу: «Принесіть журнал реєстрації вихідних заяв, який знаходиться на поверсі на посту, і ми зрозуміємо хто їх і куди не передає, тому що у мене 8 людей у ​​камері є свідками, прямо на очах у всієї камери показував заяви, щоб вони були свідками того, що я передаю ці заяви в установленому порядку, але ці заяви знову не виходять. Таким чином, ми знаходимося в такому замкнутому просторі, як на безлюдному острові, де немає закону 103-ФЗ, немає закону 189-ФЗ, немає процесуального, адміністративного кодексів. Тому тільки через суд можу донести і порушити ці проблеми, які накопичилися. Вже понад рік ми тут утримуємося, де нас просто планомірно вбивають, я по-іншому назвати це не можу. І тому всіх відповідальних та уповноважених прошу вжити заходів реагування для припинення, можу сказати, злочинних дій з боку адміністрації закладу СІЗО №3. Навіть елементарно, якщо нас приводять пізно на суди … вчора після того, як обід оголосили, нас через годину тільки відвели, о 3 годині дня, нам теж видали обід, і через це і суд затримується, і суд нервує, що зривається весь регламент. Це просто свавілля, інакше його просто назвати не можна.

Тому закликаю всіх, громадські та правозахисні організації звернути на це увагу і все-таки в цьому закладі навести лад, щоб люди тут не існували та не вмирали планомірно під тортурами, а отримали елементарне. Ми не на курорті, ми не просимо курортних умов, але елементарного і за своє життя ми боротимемося до кінця, за свої права!».

Висловлюємо підтримку затриманим та їхнім родинам. Україна робитиме усе задля допомоги нашим громадянам з тимчасово окупованого Криму, у тому числі незаконно переміщеним до Росії.

Закликаємо Російську Федерацію припинити незаконні дії щодо громадян України, які за надуманими звинуваченнями утримуються у місцях несвободи на її території та в тимчасово окупованому Криму.

Звертаємося до міжнародного співтовариства з закликом щодо посилення політико-дипломатичного тиску на Російську Федерацію у зв’язку з незаконним переслідуванням громадян України, створенням нелюдських, та таких що принижують честь і гідність людини умов утримання у пенітенціарних установах та пропонуємо об’єднати зусилля задля якнайшвидшого припинення таких негативних проявів.