15 травня Представництво провело комплексний захід, присвячений Дню пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Участь у ньому взяли представники іноземних дипломатичних місій в Україні, органів державної влади, Меджлісу кримськотатарського народу, експертного середовища та громадськості.

У межах заходу гостям презентували тематичну виставку, присвячену історії кримськотатарського народу та депортації 1944 року. Серед експонатів були особисті речі, які кримські татари зберегли у місцях вигнання і привезли з собою під час повернення до Криму, зокрема Коран, написаний у депортації, традиційний одяг, родинні фотографії та предмети побуту. Окрему частину експозиції становили архівні документи, що відображають масштаби депортації, багаторічну боротьбу за право повернення на Батьківщину та відродження кримськотатарського народу. 

Модераторкою та кураторкою виставки виступила історикиня Гульнара Абдуллаєва. Вона розповіла гостям про історію Криму від Кримського Ханства і до сьогодні, а також про депортацію у 1944 році.

У перервах учасники мали можливість поспілкуватися у неформальній атмосфері та скуштувати традиційні кримськотатарські частування, а саме печиво курабʼє, ельва та пахлаву — страви, які готували кримські татари у депортації. 

Завершальним етапом заходу стала панельна дискусія «Пам’ять, що формує майбутнє: збереження культури кримських татар в умовах окупації», присвячена 82-м роковинам депортації кримськотатарського народу та 12-й річниці тимчасової окупації Криму росією.

Модерувала дискусію координаторка кримськотатарського мовно-культурного проєкту «Голосні» Ольга Крапив’янська. Учасники обговорили роль культури, літератури, мистецтва та історичної пам’яті у збереженні ідентичності кримськотатарського народу та протидії російській колоніальній політиці.

На початку дискусії Постійна Представниця Ольга Куришко наголосила, що напередодні 82-х роковин депортації особливо важливо говорити не лише про трагедію 1944 року, а й про силу та стійкість кримськотатарського народу.

«Жодна імперія — ані радянська, ані сучасна росія — не здатна знищити кримськотатарську ідентичність. Саме тому звільнення Криму є необхідною умовою для збереження його історії, культури та майбутнього», — підкреслила Ольга Куришко.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров нагадав, що звинувачення кримських татар у «зрадництві» стало формальним приводом для депортації 1944 року. На прикладі свого рідного села Ай-Серез він показав, як після виселення людей радянська влада змінювала назви населених пунктів, щоб стерти будь-яку згадку про корінний народ Криму. За його словами, сьогодні росія повторює цю політику, намагаючись знищити не лише кримськотатарську, а й українську ідентичність. 

«Деокупація Криму — це шанс на відродження кримськотатарського народу», — наголосив Рефат Чубаров.

Заступник генерального директора Українського інституту Алім Алієв також додав, що боротьба за ідентичність триває вже багато поколінь і має екзистенційний характер. Він підкреслив важливість розвитку кримськотатарських студій у світі, щоб історію та культуру народу вивчали через його власну оптику, а не крізь російські наративи. 

«Ми проходимо процес повернення собі своїх імен. Як кримські татари ми більше, ніж наша травма, ми більше, ніж окупація», — сказав Алім Алієв.

Журналіст і засновник проєкту «Реальна історія» Акім Галімов звернув увагу на те, що імперії сприймають малі народи як ресурс. Він розповів про систематичне привласнення культурних цінностей кримських татар, які вивозилися до російських музеїв, а також про руйнування автентичності таких пам’яток, як Ханський палац.

Говорячи про вплив окупації на особистість, письменниця Анастасія Левкова розповіла про вплив пропаганди на свідомість людини та про особливу роль літератури у формуванні ідентичності. Вона наголосила, що книги зберігають не лише пам’ять про минуле, а й потенціал для майбутнього розвитку культури.

«Зараз відбувається нищення не тільки тієї культури, яка є, а й тієї, яка могла б бути», — зазначила Анастасія Левкова.

На завершення дискусії дизайнерка та художниця Феріде Куртмамедова розповіла про значення традиційної кримськотатарської орнаментики, яка присутня в одязі, кераміці та побутових речах. Вона нагадала, що орнамент Орьнек внесено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, а сучасні культурні проєкти допомагають підтримувати зв’язок із тими, хто залишається в окупованому Криму. 

«Ми маємо мовою культури чинити спротив», — підкреслила Феріде Куртмамедова.

Захід організовано Представництвом Президента України в АР Крим/Офісом Кримської платформи за підтримки Програми “Партнерство за сильну Україну”, яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. 

Окремо висловлюємо подяку простору «Кримський Дім», кримськотатарському ліцею Birlik School, Державній архівній службі України, а також Центральному державному архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України), Центральному державному архіву громадських об’єднань та України (ЦДАГОУ), Центральному державному аудіовізуальному та електронному архіву (ЦДАЕА). Також висловлюємо подяку родинам з Криму, які надали свої особисті речі.